ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ З ВИКОРИСТАННЯМ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ'ЯЗКІВ В ПРИРОДНИЧИХ НАУКАХ Л.П. Данилевич

Розглядається сучасний стан і перспективи розвитку біологічної освіти, впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному та виховному процесах у загальношкільних, позашкільних та вищих навчальних закладах.
Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45
Контактная информация:

ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ З ВИКОРИСТАННЯМ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ'ЯЗКІВ В ПРИРОДНИЧИХ НАУКАХ Л.П. Данилевич

Сообщение root » 23 окт 2007, 10:46

ФОРМУВАННЯ НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ З ВИКОРИСТАННЯМ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ'ЯЗКІВ В ПРИРОДНИЧИХ НАУКАХ
Л.П. Данилевич
XXI століття - час переходу до високотехнологічного інформаційного су­спільства. Соціальні зміни, науково-технічний розвиток, характерні для останніх десятиліть світової історії, вплинули на зміну мети і завдань освіти. Завдання сучасної школи - виховання компетентної особистості, яка володіє не лише знаннями, високими моральними якостями і є професіоналом, а й уміє діяти аде­кватно у відповідних ситуаціях, застосовуючи знання й беручи на себе відпові­дальність за свою діяльність.
Про проблему компетенції щодо освіти і виховання підростаючого поко­ління почали говорити після того, як у березні 1996 року у місті Берні відбувся симпозіум у межах проекту «Середня освіта для Європи», на якому було зазна­чено: «Якщо ми хочемо дати підростаючому поколінню шанс на успіх, то важ­ливо точно визначити основні знання, «фундамент» компетенцій, якими повинні оволодіти учні, щоб підготуватись до самостійного життя, або до одержання вищої освіти» [1, 18].
Рада Європи визначила п'ять груп ключових компетенцій, яким вона надала особливого значення і які школа має сформулювати в учнів [1, 19]. Ці п'яі груп компетенции увійшли до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних де сягнень учнів у системі загальної середньої освіти» як стратегічна мета 12-річня середньої школи [2, 217]. У цьому документі зазначається, що основними rpj| пами компетенцій, яких потребує сучасне життя, є: соціальні; полікультурні; іні формаційні; саморозвитку та самоосвіти; продуктивної, творчої діяльності [2, 3]. Як ми бачимо, однією з основних груп копметенцій є інформаційні, зумов­лені зростанням ролі інформації у сучасному суспільстві й передбачають оволо­діння інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично осмислюва­ти і використовувати різноманітну інформацію.
Формування наукового світогляду в учнів можливо за умови об'єднання в єдине ціле фізичних, хімічних, біологічних та інших знань про світ, які всебічно відбивають об'єктивну реальність. Відомо, що процеси у природі взаємо­пов'язані між собою, оскільки в їх основі лежить матеріальна субстанція. Так, хімічна форма руху матерії ґрунтується на фізичній, а біологічна є розвитком хімічної. Це стосується й рівнів структурної організації матерії в межах кожної з форм руху.
Міжпредметні зв'язки між фізикою, хімією і біологією, на нашу думку, мають послідовності вивчення в цих курсах внутрішньо- і міжпредметних по­нять, щоб забезпечити формування знань учнів про рівневість фізичної, хімічної та біологічної форм руху матерії. Дослідження методичної літератури з приводу застосування міжпредметних зв'язків показало, що проблема неузгодженості програмного матеріалу з природничих дисциплін була актуальною завжди. Для подолання цієї неузгодженості пропонується встановити міжнаукові зв 'язки ін­формаційного виду між природничими курсами в чотирьох напрямах, а саме: при вивченні одного і того самого об'єкта, при застосуванні одного і того самого за­кону, при опорі на один і той самий метод дослідження, узгодити курси природ- | ничих дисциплін відповідно до міжнаукової змістовної лінії «рівні структурної організації матерії».
Міжнаукові зв'язки формуються на емпіричному (дослідному), історично­му, теоретичному(по сукупності використаних теорій), соціально-практичному (пояснення закономірностей з єдиних філософських позицій діалектичного ма­теріалізму) рівнях. Ці рівні трансформуються при вивченні в навчально-методичний аспект, т. б. у міжпредметні зв'язки. У свою чергу, соціально-практичний і загально філософський рівні визначають реалізацію політехнічного принципу у навчені та формуванні наукового, діалектико-матеріалістичного сві­тогляду учнів [3, 25].
Тільки на основі міжнаукових зв'язків інформаційного виду ми зможемо виховувати компетентну особистість. Наведемо деякі приклади.
Завдяки спільним дослідженням біофізиків, хіміків, математиків і медиків були дані відповіді на питання: як людина мислить? Як їй це вдається? Людині притаманне образне мислення. Кажучи спрощено, люди віддають перевагу ство­рювати образ, модель того чи іншого явища і по поведінці цієї моделі прогнозу­вати результат. Аналогові принципи нашого мислення вчені пропонують вико­ристовувати для створення біокомп'ютерів. Причому ці принципи можуть бути змодельовані пристроями, працюючими на активних біоплівках - плівках, які шікористовують спеціальні хімічні реакції, наприклад автохвильові. Автохви-ім.оиі коливання супроводжують нас скрізь- Це і процес скорочення серцевого М'яза, і початкові етапи виникнення нових: форм і структур у найпростіших ор-ПНІЗМІв. Отже, за допомогою хімічних авґохвильових процесорів легше ці про­тчи моделювати. Аналогічні процеси, як гюказали останні дослідження, прохо­дять і в молекулах білка. Таким чином, молекула розміром усього 30-50 ангст­рем (1010 м) вже являє собою елемент активної середи і може стати часткою біо-комп'ютера. А це, в свою чергу, створює принципово нову можливість отриман­ня біокомп'ютерів розміром з клітину. Причому, як показують розрахунки, як­що автохвиля рухається зі швидкістю 0,1 іим/с, це вже відповідає швидкодіючо­му цифровому комп'ютеру 106 операцій в секунду (1 МГц). А коли ураховувати, що шматочок плівки площею 1 см2 може вмістити в собі понад 1012 активних елементів, то мислення людини може уявити можливості такого біокомп'ютеру, отже і розумові можливості людини.
В цей час розроблена промислова версія ДНК комп'ютера, призначеного для генетичного аналізу. На відміну від традиційного мікропроцесора, якій ви­користовує електричні імпульси і оброблює інформацію в покроковому режимі, робота ДНК комп'ютера грунтується на хімічних реакціях між фрагментами ДНК. Цій комп'ютер має дві складові: молекулярну і електронну. Перша скла­дова обчислює комбінації молекул ДНК, забезпечує хімічні реакції та пошук і сепарацію результату обчислень. Друга складова виконує програму обробки ін­формації і аналізує добуті результати. Отже, інженери, які розробляють ДНК комп'ютер для генетичного аналізу, повинні мати експертні знання у двох спе­цифічних галузях: в інформаційних технологіях та молекулярній біології. Пере­тин інформаційних технологій і молекулярної біології носить назву геномной -або біоінформатики.
Оскільки наукова картина світу є міжнауковим поняттям, то і засвоєння основних світоглядних уявлень може здійснюватися лише на основі цілісних міжпредметних знань. Об'єктом дослідження природничих дисциплін є нежива та жива матерія, її цілісне вивчення можливе лише на основі безперервного ево­люційного ряду рівнів організації. Ми вважаємо, що для забезпечення цієї умови необхідно підпорядковувати принципу рівності організації не тільки окремо взя­ті природничі курси, а й у цілому змісті природничої освіти. Реалізація цієї ви­моги можлива за умови відокремлення єдиної змістовної лінії курсів природни­чих дисциплін як рівнів структурної організації матерії. Не менш важливим за­вданням є встановлення внутрішньо- і міжпредметних понять, що відповідати­муть цій змістовній лінії, а також системи взаємозв'язків між ними.
Серед вимог до знань і вмінь учнів, що висуваються на останньому етапі міжпредметного природничонаукового узагальнення, ми виділяємо такі: учні по­винні знати рівні організації матерії, класифікувати їх відповідно до форми курсу.
Література
1.Шитов С.Е., Кальнєй В.А. Мониторинг качества образования в школе. - М, 1999 г.
2.Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Директор шк. - № 39, 40.
3.Данилевич Л.П. Повышение эффективности межпредметных связей в обучении фи­зике и химии. Диссертация на соиск. уч. степени к.п.н., К., 1988. - С. 149.


Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції "Розвиток біологічної освіти в Україні"-Мелітополь, (26-27 вересня), 2006.С 13-14.

Ответить

Вернуться в «Розвиток біологічної освіти в Україні»

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 1 гость