СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ /. В. Мороз

Розглядається сучасний стан і перспективи розвитку біологічної освіти, впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному та виховному процесах у загальношкільних, позашкільних та вищих навчальних закладах.
Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45
Контактная информация:

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ /. В. Мороз

Сообщение root » 23 окт 2007, 11:01

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ
/. В. Мороз
Особливості сучасного етапу становлення цивілізації пов'язані з загост­ренням цілого комплексу ключових проблем розвитку суспільства. До них на­лежать економічна, енергетична, екологічна кризи, а також наростання соціаль­них і національних конфліктів.
Технологічний тип культури, який спочатку сприяв суспільному прогресу, тепер активно народжує засоби знищення цивілізації.
В усьому світі іде пошук нових систем освіти, більш демократичних, ди-версифікованих і результативних з позицій інтересів суспільства.
Спроби модернізації вищої освіти у нас неодноразово робилися в шістде-сяті-восьмидесяті роки. Однак вони не привели до серйозних успіхів, оскільки не торкались концептуальних засад системи освіти. Останнім часом формується нова освітня парадигма, в межах якої переглядаються орієнтири і пріоритети: з примату прагматичних знань на розвиток загальної культури і наукових форм мислення; з історичного контексту становлення наукового знання на сучасні уявлення про структуру і цілісний зміст системи наук.
Саме така ідеологія, очевидно, має бути закладена в стандарти освіти. Од­нак, слід зауважити, що перехід до нової освітньої парадигми не повинен зводи­тися до простого збільшення обсягів певних навчальних дисциплін або тривало­сті освіти.
Мова йде про досягнення принципово інших цілей освіти, що полягають у досягненні нового рівня освіченості особистості і суспільства в цілому. Слід за­значити, що нова парадигма не відміняє попередню, вона ніби поглинає звичні пріоритети і проголошує більш високу якість освіти.
Сучасний вчитель покликаний бути носієм загальнолюдських цінностей, знати національні та історичні традиції народу, особливості середовища, в якому виховуються діти, володіти фундаментальними знаннями в галузі своєї спеціаль­ності, бути підготовленим до наукової розробки стратегії освіти в конкретних умовах, до вибору та реалізації нової педагогічної концепції і системи. Все це ста­вить нові, більш високі вимоги до професійно-педагогічної підготовки вчителів.
Навчання у вищому навчальному закладі повинно забезпечувати як профе­сійний, так і особистісний розвиток спеціаліста, бути орієнтованим на форму­вання його творчої індивідуальності.
Процес підготовки високоосвіченого, творчого вчителя нелегкий. Жоден з педагогічних вузів не в змозі навчити свого випускника всьому і на всі випадки життя. Але він може і зобов'язаний збагатити студента досвідом та методологією наукового пізнання з тим, щоб учитель протягом всього життя був здатний удо­сконалювати свої знання та вміння, що становлять основу його професії.
А для вчителя основою професійної діяльності є ступінь володіння систе­мою наукових знань та методична освіта. Варіативність змісту природничо-наукової освіти в загальноосвітній школі, поява альтернативних програм, реальна ситуація вибору, в якій перебуває сьогодні шкільний учитель біології ставлять пе­ред системою методичної підготовки нові завдання, не властиві їй раніше. Адже майбутній учитель має набути таких умінь:
працювати за новими педагогічними технологіями;
здійснювати науково та педагогічно обгрунтований вибір навчальної програ­ми, відповідних до неї дидактичних засобів, підручників та посібників;
розробляти таку методичну систему навчання з предмету або циклу дисцип­лін, щоб не тільки давати знання, а й навчати самостійно мислити, спираю­чись на ці знання, збуджувати інтерес в учнів до творчого пошуку;
реалізувати змістовний аспект викладання біології, який передбачає забезпе­чення відповідності ступеня освіченості учня вимогам сучасного рівня розви­тку біологічної науки та практики.
Реалізація даних завдань передбачає вдосконалення методичної підготовки вчителя біології
Методична освіта повинна сприяти формуванню творчої індивідуальності педагога, відповідати його інтересам та потребам, бути максимально наближепою до особистості, індивідуалізованою та варіативною.
До числа важливих проблем методики біології як навчальної дисципліни в педвузі слід віднести скстему методичного змісту у підготовці майбутніх вчите­лів біології, оскільки саие у ній відбивається цілісна методологічна та методична картина майбутньої практичної роботи вчителя-біолога з її змістовнодіяльними, інтегровано-дисциплінарними, світоглядними, соціально значущими, функціо­нально-цільовими та іншими сторонами.
Вирішення проблеми змісту методичної підготовки студентів у педвузі до­зволить в багато дечому подолати протиріччя, які виникли в умовах реформу­вання школи, між запитами середньоосвітньої і різних типів шкіл та професійно-педагогічної підготовки вчителя біології.
Загальною методологічною основою вирішення створеного протиріччя є застосування причиново-наслідкових орієнтирів, системно-структурного підхо­ду, єдності теорії і практики, кількісно-якісних зв'язків, моделювання методич­ної готовності з врахуванням функцій предмета біології у школі.
На нашу думку, в цьому аспекті зміст курсу методики викладання біології у педвузі повинен бути спрямований на розвиток у студентів необхідних глибо­ких методичних знань, практичних вмінь і ціннісних ставлень до ефективного та високоякісного проведення навчально-виховного процесу з біології в школі; зда­тності до самоосвіти; розуміння ролі "людського фактора" як умови поліпшення виробничої педагогічно" діяльності.
Звичайно, завданням вузу є не тільки визначення змісту навчання студен­тів, але й правильна, ефективно організована діяльність з його засвоєння.
Важливим фактором при цьому виступає необхідність удосконалення:
організації взаємозв'язку та наступності між всіма дисциплінами навча­льного плану підготовки вчителя-біолога (в тому числі: суспільними, психолого-педагогічними і біологічними); викладання дисциплін, спрямованих на підгото­вку конкретно шкільного вчителя біології в аспекті поставлених майбутніх пе­ред ним завдань в умовах нової реформованої школи;
удосконалення навчального процесу з методики викладання біології, її матеріальної бази. Йдеться про відповідне забезпечення всіх форм вивчення ме­тодики типовими навчальними посібниками для студентів, шкільними програ­мами та підручниками, а також сучасними технічними засобами навчання, в то­му числі і комп'ютерною технікою.
Одним із шляхів забезпечення якісно нового рівня вивчення методичних дисциплін є побудова навчального процесу на новій концептуально-методологічній основі. Мова йде про нові технології навчання, а саме про ком­плекс навчальних, організаційно-методичних, матеріально-технічних засобів, що сприяють переходу від репродуктивного до продуктивного типу навчання і ефе­ктивного використання навчального часу. Вони охоплюють як систему підгото­вки спеціалістів-біологів в цілому, так і конкретні види навчальних занять і, без­умовно, самостійну роботу студентів.
Важливою проблемою залишається і підготовка нових педагогічних кад­рів. Педагогічна освіта дуже фемінізована та й до школи доходить лише третина випускників педагогічних університетів. На методику природничих дисциплін відводиться мало годин, а фахові кафедри не завжди вважають за потрібне при діляги увагу педагогізаціїнавчального процесу.
Курс методики біології має бути провідним на факультеті. На жаль, щ сьогодні цього сказати не можна. Ряд вчених біологів і окремі особи з офіційний кіл суб'єктивно розглядають даний навчальний курс як додаток до біологічних дисциплін, у зв'язку з чим роль його недооцінюється.
У педвузах зустрічається різна назва даного курсу: шкільний курс біологД методика біології, то методика викладання біології або методика навчання біології.
Ще в свій час Б. В. Всесвятський об'єктивно відзначав, що історично-усталена назва "методика біології" не відображає сучасного стану даної педаго­гічної галузі науки, вона переросла межі практичної дисципліни, тобто методи­ки, яка вказує лише методи викладання даної дисципліни.
Сучасна методика біології стає теорією біологічної освіти і розкриває не тільки методи та прийоми навчання учнів біології, але і її зміст, обсяг системи знань, умінь та навичок, розвиток наукових понять у свідомості учнів, всебічне ви­ховання у процесі навчання біології. Тим вона закономірно набуває рис предметної дидактики і має носити назву дидактика біології як галузь загальної дидактики.
Перед вченими-методистами педагогічних вузів України стоїть дуже важ­ливе завдання - об'єднати зусилля на розвиток та зміцнення методики як науки.
Удосконалення підготовки, вчителя для сучасної реформованої школи - це комплексна проблема, яка передбачає вирішення цілісної системи завдань, що стоять перед вищою школою. Головними її складовими є:
а) створення науково обгрунтованої моделі сучасного вчителя, який би відпові­
дав меті та завданням реформованої школи;
б) розробка професіограм вчителя-предметника;
в) організація навчально-виховного процесу у вузах на основі комплексних на­
вчальних планів і програм, які б відповідали структурі сучасного вчителя;
г) поліпшення системи вищої педагогічної освіти й самоосвіти з урахуванням
досягнень НТР і психолого-педагогічних наук та практичних вимог середньої
школи.
Немає сумніву в тому, що підвищення якості науково-теоретичної підго­товки студентів-біологів значною мірою залежить від рівня науково-педагогічної кваліфікації викладачів та розвитку наукових досліджень у вищій школі. На жаль, в Україні ще недостатня підготовка викладачів методики викла­дання біології з вченими ступенями та званнями. Ефективність науково-дослідної роботи, яка виконується педвузами з методики викладання біології, залишається ще низькою. Це як наслідок нечіткого планування і незадовільної організації праці професорсько-викладацького складу.
На сьогодні ще не сформовані основні наукові напрями з методики біоло­гії. В результаті цього проблематика науково-дослідних робіт часто складається стихійно, містить в собі дрібні та мало актуальні теми.
Аналіз методичних досліджень у викладанні біології за останні 10 років показує, що чотири основних положень методики: чому вчити, чого вчити, як вчити, навіщо вчити - досліджується врізнобіч, а не як комплексна проблема. У більшості досліджень звертається увага в основному на зміст навчального мате­ріалу (чому вчити). Головне ж питання методики "як вчити" в багатьох випадках подається методистами в рецептурному плані, або розглядається на рівні суб'єк тивних посилань, без обґрунтування психолого-фізіологічними даними, які б підтверджували необхідність використання запропонованої методики для певної пікової групи і при вивченні конкретної теми або розділу навчального предмета.
З іншого боку, оскільки школа виконує соціальне замовлення суспільства, Виникає гостра необхідність в обгрунтуванні питання "навіщо вчити" біології? яка біологічна освіта необхідна сучасному школяреві?
У нас дуже мало досліджень про вчителя-біолога, про його особистість. А саме, становлення специфіки особистості вчителя надзвичайно важливо в теоре­тичному та практичному плані. Ця проблема дуже велика, багатогранна і вклю­чає цілу систему питань, скажімо таких: Що таке особистість вчителя-біолога? Чи знаємо ми її якості? Для особистості вчителя-біолога особливо характерно ставлення до біологічної науки і до природи. Але чи любить він їх? Як ставиться вчитель до методики? Як і якими методичними посібниками користується? Чи проводить аналіз своєї роботи? Чим цікавиться? Чим захоплюється? Як він від­носиться до роботи вчителя? Та ряд інших питань, дослідженням яких мають за­йматися, в першу чергу, методисти біології.
Нам слід ширше залучати студентів до таких досліджень, як узагальнення та поширення перспективного практичного досвіду вчителів-біологів; трансфо­рмування теоретичних наукових результатів у навчальний процес педвузів.
Все це обумовлює необхідність якнайшвидше розгорнути колективні до­слідження з таких актуальних проблем методики викладання біології як: розроб­ка навчально-методичних комплексів з біологічних дисциплін для вищої школи та різних типів шкіл (ліцеїв, гімназій, спеціалізованих шкіл); вирішення питань методики реалізації розвивальної функції навчання у процесі вивчення біологіч­них дисциплін, а також проблем реалізації загальнодидактичних принципів у процесі викладання біології.
Отже, методична підготовка вчителя-біолога є частиною загальнодидакти-чної культури його, яка, в свою чергу, є основною ланкою загальної структури якостей, що лежить в основі моделі сучасного вчителя. А це означає, що тільки на міцному фундаменті цих основних елементів, що складають цілісну систему, може бути здійснена методична підготовка вчителя-біолога.

Всеукраїнської науково-методичної конференції "Розвиток біологічної освіти в Україні"-Мелітополь, (26-27 вересня), 2006.С 19-23.

Ответить

Вернуться в «Розвиток біологічної освіти в Україні»

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 1 гость