РОЛЬ ЛІТНЬОЇ НАВЧАЛЬНО-ПОЛЬОВОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ У ПІДГОТОВЦІ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНОГО ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ТА ГЕОГРАФІЇ В.Г. Надворний, В.В. Куйбіда, Б.О. Черное, Л.В. Глазунова, В.В. Лопатинська, Р.І. Бондаренко

Розглядається сучасний стан і перспективи розвитку біологічної освіти, впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному та виховному процесах у загальношкільних, позашкільних та вищих навчальних закладах.
Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45
Контактная информация:

РОЛЬ ЛІТНЬОЇ НАВЧАЛЬНО-ПОЛЬОВОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ У ПІДГОТОВЦІ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНОГО ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ТА ГЕОГРАФІЇ В.Г. Надворний, В.В. Куйбіда, Б.О. Черное, Л.В. Глазунова, В.В. Лопатинська, Р.І. Бондаренко

Сообщение root » 23 окт 2007, 11:07

РОЛЬ ЛІТНЬОЇ НАВЧАЛЬНО-ПОЛЬОВОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ У ПІДГОТОВЦІ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНОГО ВЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ ТА ГЕОГРАФІЇ
В.Г. Надворний, В.В. Куйбіда, Б.О. Черное, Л.В. Глазунова, В.В. Лопатинська, Р.І. Бондаренко
Навчальний процес на 1 та 2 курсах природничо-географічного факультету закінчується літньою польовою практикою (ЛПП), яка є підсумковим елементом у вивченні курсів зоології, ботаніки, геології. Під час її проведення студенти в умовах [ірироди засвоюють матеріал про біорізноманіття (БР) рослинних асоціа­цій (РАІ, угруповань безхребетних (УБ) та хордових тварин (XT), вчаться виді­ляти їх за окремими біотопами із врахуванням геоморфологічної особливості
конкретної природної екосистеми.
Практики з ботаніки, зоології, географії впродовж останніх рюків тради' ційно проходили в Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді, зоологічному музеї Національного університету імені Тараса Шевченка, Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка Академії наук України, Бої танічному саду ім. О.М.Фоміна, Інституті ботаніки, Інституті зоології, Інституті рибного господарства, Інституті мікробіології і вірусології НАН України. Влітку протягом трьох тижнів студенти вивчали живу і неживу природу Переяславщи­ни та жили в палатковому містечку біля с. Бучака.
У проведенні практики з ботаніки взяли участь запрошені відомі науковці інституту ботаніки, викладачі університету. Найбільший резонанс і зацікавле­ність викликали заняття докторів, кандидатів наук В.В.Протопопової, М.М. Фе-дорончука, М.В.Шевери, Г.А. Чорної, В.Г.Надворного, Г.Г. Гаврися.
Для успішної ЛПП особливе значення має вдалий підбір місця її прове­дення. Воно має поєднувати низку факторів, таких як підбір різних природно-кліматичних умов, контрастні ландшафти, БР та особливості біотопічного по­ширення різноманіття РА та УБ і XT. Разом з цим, це має бути територія відда­лена від населених пунктів, гарним місцем для відпочинку, можливістю купати­ся, мати чисті джерела питної води, запаси дров для приготування їжі та забез­печувати можливість доставки до табору продуктів харчування.
Більшість педуніверситетів України мають свої стаціонарні місця прове­дення ЛПП, де всі ці проблеми вдало вирішені (5). У Переяслав-Хмельницькому державному педуніверситеті імені Григорія Сковороди (ПХДПУ) для проведен­ня ЛПП було знайдено чудове з усіх точок зору місце - Бучацьке лісництво Ка­нівського держлісгоспу (Черкаська обл., Канівський р-н, околиці с. Бучак). Уро­чище знаходиться на правому березі нижньої акваторії Канівського водосховища (KB), за двадцять кілометрів від м. Канева. Територія Бучацького лісництва -унікальна пам'ятка природи Середнього Придніпров'я, де чудово поєднуються природні ландшафти (знамениті на весь світ Канівські синкліналі та антикліналі - геологічні пам'ятки природи), а правий корінний берег KB має висоту від 10 -ЗО до 80 - 120 метрів. Тут численні підвищення та пониження, а місцями і гли­бокі яри, природні та штучні озера, джерела кришталевої цілющої питної води, відомої із IX століття (знаменита Рожена криниця). Тут, ще у IX столітті місцева господиня Рожена пригощала цілющою водою воїнів князя Ізяслава, які йшли у похід проти половців. З того часу вода із цієї криниці стала відомою по всій Україні (3). Джерело користується великою шаною у місцевого населення і тому тут до сьогодні стоїть дерев'яний хрест повитий вишитими українськши руш­никами та прикрашений квітами.
Важливий вплив на РА та УБ та XT в цьому регіоні має вплив KB, які ра­ніше мешкали в долині річки Дніпра (4). В наслідок сильного хвилебою значно змінилася геоморфологічна структура берегової зони (KB). Сильно підмитий правий берег, в результаті чого у воду змито тисячі тон родючих чорноземів, які раніше були гордістю середнього Придніпров'я. В останнє десятиріччя тут про­ведені значні природоохоронні роботи по збереженню берегів від розмиву хви­лями. Вздовж усього берега висипані тони невеликої (5-8 см) гранітної гальки, а самі береги в місцях сильного підмиву хвилями укріплені береговою гранітною дамбою та спеціальними габіонами, які укріплюють берег. Велику роль у збере­ження берегової зони відіграють зарості акації білої, тополі чорної та білої, вер­би білої, вільхи, кущів вербняків, аморфи кущової. Коріння цих дерев стримує ерозійний процес на ділянках берегової зони. Стримують ерозійні процеси в бе­реговій зоні і природні зарослі прибережно-водної рослинності яка сформувала­ся вздовж берега на відстані 30-35 метрів, від глибини 60 - 70 см до 170 - 190 см. Це густі зарослі рдесника кучерявого (Potamogeton crispus), рдесника прониза-нолистого (P. perfoliatus), рдесника плаваючого (P. natanes), та роголисника (Ceratophyllum demersum).
Правила техніки безпеки при проведенні практики.
Перед початком проведення екскурсій із студентами проводився інструк­таж з правил техніки безпеки. Такі правила записувалися в спеціальному журна­лі. Після закінчення інструктажу всі студенти робили власний підпис в журналі про те, що вони ознайомлені із правилами техніки безпеки та будуть їх дотриму­ватися під час перебування в таборі.
При проведенні практики студентам слід пам'ятати, що укуси багатьох ко­мах (бджіл, джмелів, ос та ін.) можуть викликати болючі відчуття, а укуси комах кровососів (комарів, мошок, ґедзів, жигалок), крім болючих відчуттів ще небезпе­чні і тим, що вони можуть бути переносником небезпечних хвороб. Певну загрозу для здоров'я студентів представляв кліщ - роду Ixodes. Влітку 2006 року кліщів було досить багато. Після проведеної екскурсії студенти оглядали один одного та вилучали кліщів. Крім добре відомих методів їх зняття із тіла був застосований і оригінальний метод, коли на кліща, який присмоктався до тіла, надівали петельку із нитки, міцно її стягували і робили три оберти проти годинникової стрілки. Та­кий кліщ безболісно видалявся із тіла і знищувався. Техніка безпеки неухильно виконувалася і при виявленні трупів диких тварин. До них можна торкатися лише у гумових рукавичках. Певну небезпеку при купанні у KB мали черепашки дрей-сен (Dreissena polimorpha), які були масові на кусках граніту, що знаходилися у прибережній зоні. На них студенти часто пошкоджували ноги.
Розпорядок дня польової практики.
Заняття по ЛПП проводилися за чітко спланованим розпорядком дня. Це ранкова зарядка або ж пробіжка на 800 м і купання в штучно створеному чисто­му озері, сніданок, лінійка. На ній обговорювалися щоденні проблеми роботи табору та вирішувалися питання із чергуванням та розпорядком роботи на весь день. Після проведення екскурсії в різні біотопи, короткий відпочинок, обід та камеральна обробка зібраного матеріалу. У вільний час проводилися спортивні змагання з легкої атлетики, волейболу, чоловічого та жіночого футболу, водного поло, сумо. Традиційними стали посвята першокурсників, проводи старшокурс­ників, конкурси «Міс Бучак», а також свято «День Івана Купала». Щодня робо­чий день розпочинався гімном природничо-географічного факультету на лінійці (слова і музику гімну написав 10 років тому студент Олександр Іванов). Далі здійснювалося планування навчального дня та уточнялися всі деталі проведення ЛПП за окремими дисциплінами.
Проведення польових практик з ботаніки.
Польові практики з ботаніки, зоології безхребетних, зоології хордових, геології проводяться згідно Програм, затверджених Міністерством освіти і науки України. Вони передбачають вивчення біорізноманіття РА та УБ і XT в різній екосистемах та знання рідких і зникаючих видів росли на тварин, внесених щ «Червоної книги» та «Зеленої книги» України (5,7,8). Щорічне проведення ЛГИ на одному і тому ж місті дає можливість викладачам і студентам прослідкувап! за змінами РА та УБ і XT в окремих біотопах залежно від кліматичних умов см зону року. Так, у холодний, дощовий 2006 рік викладачі ботаніки та студенті спостерігався масовий ріст і розмноження окремих рослин та вивчали їх, вики ристання у народній медицині.
Особливої актуальності дослідження наукової проблемної групи з ботанн| ки набуває в зв'язку з можливістю порівняти сучасну флору Переяславщини і видовим різноманіттям рослин, які були описані на цій території понад 100 рокіїї тому.засновником ентоботаніки П.С.Роговичем (1812-1878), відомим російським ботаніком, директором Ботанічного саду Київського Університету Св. Володя мира І.Ф.Шмальгаузеном (1849-1894), дійсним членом Київського товаристві дослідників природи В.В. Монтрезором (1884) та визначним українським та польським природодослідником И.К.Пачоським (1864-1942), який узагальнив свій науковий пошук у роботі "Очерк флоры окресностей г. Переяславля"' (1894). Які рослини зникли, стали рідкісними або з'явились тут? Чому так тра-І пилось, які особливості пристосувань судинних рослин до нових умов і що чекає флору нашого краю в майбутньому? На ці та інші запитання можна буде дати відповідь по завершенню програми досліджень, а вже у 2004 році на основі ма-І теріалів практики, спільних з Інститутом ботаніки держбюджетних досліджень відбулася наукова конференція з проблем дослідження, збереження фіторізно-маніття Лівобережжя Київщини в аспекті оптимізації екологічної ситуації та Всеукраїнська конференція з адвентивної та синантропної флори у 2006 році.
ЛПП з курсу зоологія безхребетних.
Програма ЛПП була поділена на три розділи, за середовищем існування різних груп безхребетних. Це мешканці водного середовища, ґрунту та різнома­нітні угруповання наземних тварин, які мешкають в окремих біотопах. При ви­вченні наземних безхребетних були проведені екскурсії-вивчення біорізноманіт-| тя безхребетних агроценозів, пасовищних та сінокісних лук, соснових та міша­них лісів, урбанізованих територій.
Водні безхребетні вивчалися за такою структурою: фауна безхребетних рі­зних типів проточних (водосховище, річка, джерело) водойм та фауна безхребе-тних різних типів стоячих (озеро, болото) водойм. При вивченні цих розділів проводилася самостійна робота студентів в бригадних та індивідуальних темах, передбачених навчальною програмою.
Значна увага була приділена і камеральній обробці зібраного матеріалу, та визначенню окремих рядів безхребетних. Студентів засвоювали методику виго­товлення тематичних та систематичних колекцій, правильність оформлення зві­тів та індивідуальних спостережень. Пізніше ці дані проходили комп'ютерну об­робку, готувалися таблиці, графіки, діаграми. Значна увага була приділена пи­танню вивченню ґрунтових безхребетних.
ЛПП з курсу зоології хребетних
Особливістю ЛПП студентів є те, вона проводиться з участю вчених Ін­ституту зоології НАН України. Активну участь у проведенні ЛПП з зоології хребетних брав співробітник відділу орнітології Г. Г. Гаврись. За його участю організовано відлов, реєстрацію та кільцювання птахів. Незабутнє враження за­лишилося від пійманих та закільцьованих таких птахів як костогриз, іволга, ри­балочка, дятел, дрізд чорний та співочий, сорокопуд жулан, зяблик та інших. Бу­ло закільцьовано понад 100 видів птахів.
У цьому році другокурсники спостерігали, як черепаха болотяна на щіль­ному ґрунті рила нірку для відкладання яєць від початку і до кінця. Спочатку черепаха зволожує фунт і одночасно задніми кінцівками робить глечикоподібну ямку глибиною біля 10 см з вузьким отвором. Аркоподібна форма нірки з інже­нерного погляду є дуже досконалою - вона не обвалюється навіть під вагою лег­кового автомобіля і має великий об'єм. Черепаха відклала туди 16 білих три сан­тиметрових яєць, покритих твердою шкаралупою. Ми помітили, що перших сім яєць були крупнішими, а кожне наступне, починаючи з восьмого, були менши­ми. Всі присутні звернули увагу на специфічний стан "любовного чи материнсь­кого сп'яніння" черепахи. Вона не звертала ніякої уваги на присутніх студентів, спалахи фотокамери, дозволяла погладити себе по панциру, маскуючи голову і не ховаючи ніг. Засипання і спресовування ямки здійснювалося також задніми ногами по черзі. Вся вага тіла переносилася то на ліву, то на праву кінцівки (очевидно, що для збільшення тиску на одиницю площі), а хвіст проникав у м'який пластиліноподібний суглинок, ніби вібратор у бетон на будівельному майданчику, ущільнюючи фунт над яйцекладкою. Тривалість відкладання яєць складала 15-20 хв, а утрамбовування яйцекладки - біля 10 хв. Після цього чере­паха різко змінила свою поведінку і досить швидко втекла у ставок поблизу. Те­пер вона вже була лякливою та обережною. Ми зафіксували місце яйцекладки і маємо намір у вересні подивитися молодих черепашенят, які не з'являться на поверхні аж до квітня-травня наступної весни. Весь цей час молодь живитиметь­ся поживними речовинами із жовткового мішка.
Навчання в природних умовах дає можливість майбутньому вчителю біо­логії та географії відкрити чимало таїн природи, які він не бачив ніколи. Так, бі­ля сімдесяти студентів тут спостерігали, як вуж звичайний ковтає, а через півго­дини "вертає" живу жабу і вона спокійнісінько втікає від нього в траву. В Украї­ні існує не багато регіонів де можна часто зустрічати безногу ящірку веретіль­ницю, вужа водяного, мідянку, підорлика великого, біля 30 видів риб тощо. Студенти мали змогу щоденно вивчати видовий склад іхтіофауни Дніпра з уло­вів приватних підприємців-рибалок. Запам'яталися - екземпляр сома вагою 50кг, якого студенти переносили з берега Дніпра до холодильника приватного підпри­ємця, гребля бобра з перепадом води 1,5 м, декілька екземплярів вужа водяного.
Польова практика з геології.
Під час проведення ЛПП з геології зверталася увага студентів на те, що під час альпійського горотворення, приблизно 25-30 мільйонів років тому по лінії Переяслав-Запоріжжя виник глибинний розлом у кристалічному фундаменті Українського щита, який і утворив майбутню долину р. Дніпра. У районі прове­дення ЛПП відмічено три значні зсуви по схилах правого берега, та глибокі яри, які сформувалися на окремих крутих ділянках внаслідок великої кількості розта­лого снігу та дощів весною та літом 2006 року. Відмічений значний розмив бере­гових схилів вздовж штучного озера, яке виниклого в околицях с. Бучак при будівництві Канівської гідро-акумулятивної ГЕС. На глинистих підмитих схилах тут у великій кількості знаходили викопні молюски - белемніти, амоніти, серцевидки.
Приготування їжі під час проведення практики.
Важливою запорукою успішного проведення ЛПП є регулярне та смачне приготування їжі. Цьому важливому питанню студентський деканат факультету приділяє належну увагу. Перед проведенням ЛПП закупляються продукти, ово­чі, м'ясні та. рибні консерви, які пізніше завозяться на базу проведення ЛПП. Для того, щоб вони не зіпсувалися, їх закопують в землю або ж кладуть у спеціально викопаний у землі погреб. На узліссі будується спеціальна «кухня», яка від дощу вкрита молодими стеблами очерету. Багаття розпалюється у викопаній та утрам­бованій ямі. Мистецтво смачного приготування їжі передається від студентів П студентам І курсу під час їхнього сумісного чергування на кухні. Для запобі­гання від шлункових розладів та захворювань студенти ретельно дотримуються санітарних норм. Вранці, в обід та ввечері студентам видають фізіологічно-І обгрунтовану кількість молодого часнику. До цього часу шлункових захворю­вань під час проведення ЛПП на базі в с. Бучак не зареєстровано.
Заняття з туризму та краєзнавства
Для студентів спеціальності «Географія» під час проведення ЛПП прово­дяться і походи зі спеціалізації «Краєзнавство і туризм». Для студентів І курсу передбачено вміння організувати та провести одноденний туристичний похід. J Для студентів П курсу передбачений триденний літній табірний збір. Для його виконання проводиться туристичний похід на відстань близько 70 км по цікавих історичних місцях Черкаської області. Маршрут цього походу проходить від с І Бучак до м. Ржищева. На цій ділянці знаходиться Музей Трипільської культури,] музей Великої Вітчизняної війни в місцях переправи в 1944 році радянських військ через р. Дніпро (села Малий та Великий Букрин) та Еколого-краєзнавчий і Трахтемирівський заповідник. Керують походами викладачі спортивних дисци­плін, ігор та туризму, краєзнавства.
Література
1.Гродзинський А. М. (ред.) Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. - К.: Го-1 лов. ред. УРЕ, 1990. - 544 с.
2.Євтушевський Н.Н Фауна Черкащини. - Черкаси, 1987. - 85 с
3.Зелененко А. Мелодія Канівського лісу. -Канів: Канівська Прес група, 2003.-60 с.
4.Кришталь О. П. Матеріали до вивчення ентомофауни долини Середнього Дніпра -К.: Вид-во КДУ, 1949. - 248 с
5.Надворний В.Г. Роль польових практик із курсу ботаніки та зоології у підготовці , висококваліфікованого вчителя біології// Роль ботан. садів у формув. науков. світог. майбут. біологів-Полтава, 2001-С.49-50.
6.Надворний В.Г., Куйбіда ВВ., Чернов БО., Глазунова Л.В., Бондаренко Р.І. Особ­ливості проведення виїзної літньої польової практики студентами природничого факультегу на берегах Канівського водосховища// Матер. Всеукр. наук.- практ. конф. «Перспект. педагог. технолог, в системі не перерв, освіти, Т. 2. -К.: 2005. - С. 267 -279.
7.Надворный В.Г., Куйбида В.В. Биоразнообразие и особенности биотопического ра-пространения животных на береговых участках нижней части акватории Каневского водохра­нилища// Матер. Ш Междун. научной конфер. « Биоразпообразнс и роль зооценозов в естест­венных и антропогенних екосистемах».-Днепропетровск, 2005. -С. 142-146.
8.Чорна ГА. Рослини наших водойм (Атлас-довідник) К : Фіюсоціоцентр, 2002.-134 с.

Всеукраїнської науково-методичної конференції "Розвиток біологічної освіти в Україні"-Мелітополь, (26-27 вересня), 2006.С 23-29.

Ответить

Вернуться в «Розвиток біологічної освіти в Україні»

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 2 гостя