МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ П.В. Бєльчев

Розглядається сучасний стан і перспективи розвитку біологічної освіти, впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному та виховному процесах у загальношкільних, позашкільних та вищих навчальних закладах.
Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45
Контактная информация:

МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ П.В. Бєльчев

Сообщение root » 26 окт 2007, 15:23

МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ
П.В. Бєльчев
Входження України в Болонський процес є передумовою докорінних змін в освіті. Характерним для європейської вищої освіти є перехід у навчанні віл формату "teaching" (навчаємо) до формату "learning" (вчимося). Студента не на­вчають викладачі, а він самостійно у впродовж всього життя навчається (викла-дачі лише допомагають йому, спрямовують зусилля для раціональних методі» навчання).
Перед викладачами ВНЗ постає проблема активізації навчально* пізнавальної діяльності студента. Науково-методичний аспект розв'язання цієї проблеми посягає в розробці варіативних методичних систем навчання, добір змісту, методів, організації форм раціонального поєднання викладання педагога і самонавчання студента, підготовку системи диференційованих вправ, особливо професійно значущих, визначення алгоритмів навчально-пізнавальної діяльнос-ті, використання інформаційно-комунікаційних технологій в майбутній діяльно-сті. Під активізацією навчально-пізнавальної діяльності студентів слід розумі1 мобілізацію викладачем за допомогою спеціальних засобів їхніх інтелекту; них, морально-вольових та фізичних зусиль на досягнення конкретних цілей на­вчання, розвитку й виховання [1, 69].
Методи активізації навчання дають можливість істотно підвищити його) ефективність. Наприклад, використання методів проблемного навчання зумов­лює підвищення предмета від 33% при звичайній методиці навчання до 80% приіі навчанні проблемному. За свідченням досліджень В.Розумовського, розв'язування під час навчання творчих завдань удвічі підвищує результатив­ність розв'язку задач з фізики.
Сучасного вчителя повинно характеризувати також вміння ефективно ви­користовувати інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі.
Мелітопольський державний педагогічний університет приймає участь в реалізації програм "Intel ® Навчання заради майбутнього" згідно з чим студен­там хіміко-біологічного та соціально-гуманітарного факультетів. Участь у прі грамі розглядається нами як спроба розв'язати визнану вище проблему.
Аналіз.
З програмою "Intel ® Навчання заради майбутнього" пов'язане повернен застосування методу проектів в навчанні. Започаткований у 20-ті роки XX сті річчя американськими педагогами Дж.Дьюс та В.Х.Кілистрик, метод розробля ся в Росії, сучасні тлумачення пов'язують з розробками науковців Морзе Н.П Нанаєвою Т., Дементієвського Н.П., що є авторами адаптації українського в; дання курсу програми.
Навчання за програмою здійснюють близько 20 тис. українських вчителів що привело до появи великої кількості статей про власні розробки (Л.Хутренко' спроби узагальнення викладачами (тренерами) курсів (Л.С.Коровякіна. Прогр; ма "Intel ® Навчання заради майбутнього" в провінційному місті).
Тренери вказують на дві складові програми: використання інформаційні
комунікаційних технологій та розробку власного педагогічного проекту. Вико­нання водночас в обмежений термін цих частин програми призводить до ускла­днень та почуття невпевненості у вчителів, що не володіли до тренінгу у достат­ній мірі навичками роботи з комп'ютерною технікою.
Впровадження програми у ВНЗ має специфічні ускладнення. Неможли­вість використання більшості спеціальних методів та прийомів для проведення тренінгу; як правило зменшену кількість навчальних годин; недостатність мето­дичної підготовки студентів, недостатня кількість техніки та ін.
Метою статті є зосередження уваги на педагогічній складовій програми "Intel ® Навчання заради майбутнього" та використання можливості для активі­зації навчально-пізнавальної діяльності студентів, підведення підсумків практи­ки викладання курсу студентам-біологам.
Основна частина. Впровадження програми реалізоване для студентіз-біологів за моделлю для ВНЗ «Нові інформаційні технології» - традиційний курс: 16 - лекцій та 16 - практичних занять, протягом 2-х місяців, що передують педагогічній практиці.
Викладачу (який виконує роль тренера) доводиться використовувати таку форму організації навчальної діяльності студентів як проблемна лекція. З нашо­го досвіду найбільш відповідним для цього курсу є лекція проблемного засвоєн­ня. З Р.Нізановим є найефективніший щодо активізації пізнавальної діяльності, проте потребує більшої підготовки та високої майстерності педагога. Під час ле­кцій вивчається шляхом часткового або повністю самостійного розв'язання про­блем самими студентами. Викладач ставить проблеми, вказує шляхи вирішення, організовує обговорення (можливо «мозковий штурм», «педрада»), пояснює та ілюструє головні поняття теми. Головні положення теми засвоюються студента­ми шляхом розв'язання проблем, що поставив викладач та тих які утворились під час обговорення. Разом з цим лектор висвітлює і суто інформаційні аспекти -використання інформаційних технологій. Під час такої лекції студенти працю­ють активно, викладач звертається до їх знань з педагогіки, психології та досвіду попередньої педагогічної практики. Якщо лектору вдається пов'язати перспек­тиви використання знань курсу методики викладання біології з майбутньою професією продуктивність навчання підвищується. Порівнюючи результатив­ність викладання в аудиторіях на 80 та 40 студентів, зауважимо, що такі лекції доцільно проводити для невеликої кількості слухачів.
Найбільшого поширення набула така класифікація проектів:
дослідницькі - ґрунтовний аналіз джерел інформації, спроба зробити
Характерним вибором студентів І курсу був інформаційний тип проекту, для студентів V курсу - практично-зорієнтований (близько 75%).
Найскладнішою педагогічною задачею було усвідомлення проблемної си­туації (вибір теми проекту). В перекладі з англійської в залежності від контексту problem перекладається як проблема, задача, складна ситуація. Для роз'яснення та усвідомлення зв'язку з предметом дослідження вважаємо за доцільне викори­стовувати таку схему (за А.І.Павленком) [2, с.32].
Причому у предметній області біології знакова модель модельованого ви
хідного стану, на наш погляд може трансформуватися у необхідність складання загальних таблиць, схем, побудові діаграм, знаходження залежності отримання аргументованого висновку тощо.
На вибір студентів суттєво впливають приклади проектів наведених на компакт-диску, тобто до 10% виконують завдання репродуктивно. Покращити ситуацію можливо запропонувавши матеріал періодичних видань з біопогії. На­приклад, «Лікарські рослини» (часопис «Биология в школе» №4, 2('06. с.65. «Изучение биологического разнообразия в сельской школе») детально описано мету, задачі, діяльність учнів та практичні рекомендації. Проект «Вплив діяль­ності людини на водойом» - (часопис «Биология в школе». «Мониторинговые исследования учащихся в природе») детально описано проведення експеримен­ту. Телекомунікаційний проект «Де ви проживаєте», який описано у часопису «Біологія і хімія у школі» №2, 2005, А.М.Солоненко «Екологічні дослідження в учнівських проектах» можливо реалізувати зі студентами, що навчаються за ін­дивідуальним планом. Узагальнення провести використовуючи Internet.
До уваги студентів на диску Internet-ресурси з біології: дзеркаю сайтів www.dino.ru (история развития жизни), www.zoooclub.ru - дикие и дэмашние животные, www.herba.msu.ru - гербарии МГУ.
Частину проблем, вказаних на семінарах тренерів програми, ми міли мож­ливість вирішити. Так, більшість (90%) студентів мають стійкі початкові вміння роботи з комп'ютером. Відразу після виконання проекту студенти-бЬлоги (V
курс) під час педагогічної практики мають можливість впровадити власні розро­бки в навчальний процес.
До невирішених проблем можливо віднести такі: низьку мотивацію части­ни студентів, що не бачать себе вчителями; непідготовленість студентів 1-Ц кур­сів з педагогіки, психології та методики викладання біології (природознавства); неможливість надання постійної допомоги студентам V курсів, що навчаються за індивідуальним планом відвідування занять; відсутність системи стимулю­вання викладачів окремих методик для залучення в роботі над проектами консу­льтантів.
Впровадження: до програми залучилися факультети інформатики і мате­матики та філологічний. У 2007 навчальному році кількість студентів збільши­лася до 250, кількість викладачів (тренерів) - до 4. Розроблено методичний посі­бник з курсу, накопичено Internet- ресурси на компакт-диску.
Висновок. Метод проектів суттєво сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Близько 80% учасників програми розробля­ють власний навчальний проект та розробляють портфоліо, використовуючи ін­формаційні технології. Метод проектів студенти використовують під час педаго­гічної практики та частково переносять на планування власного майбутнього як у професійній, так і в особистій сфері.
Література
1.Слєпкань 3.1 Наукові засади педагогічного процессу у вищій школі: навч. посіб. -К.: Вища школа., 2005.- 239 с
2.Розв'язування навчальних задач з фізики: питання теорії та методики// С.У.Гончаренко та інш. -К.: НПУ ім.. Драг оманова, 2004. - 185 с.


Всеукраїнської науково-методичної конференції "Розвиток біологічної освіти в Україні"-Мелітополь, (26-27 вересня), 2006.С 42-45

Ответить

Вернуться в «Розвиток біологічної освіти в Україні»

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 1 гость