ВИКОРИСТАННЯ ФОЛЬКЛОРНОГО МАТЕРІАЛУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСКУРСІЙ НА ЕКОЛОГІЧНІЙ СТЕЖЦІ Л.Г. Вельчееа, І.П. Васильчук

Розглядається сучасний стан і перспективи розвитку біологічної освіти, впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному та виховному процесах у загальношкільних, позашкільних та вищих навчальних закладах.
Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45
Контактная информация:

ВИКОРИСТАННЯ ФОЛЬКЛОРНОГО МАТЕРІАЛУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСКУРСІЙ НА ЕКОЛОГІЧНІЙ СТЕЖЦІ Л.Г. Вельчееа, І.П. Васильчук

Сообщение root » 26 окт 2007, 15:27

ВИКОРИСТАННЯ ФОЛЬКЛОРНОГО МАТЕРІАЛУ
ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКСКУРСІЙ НА ЕКОЛОГІЧНІЙ СТЕЖЦІ
Л.Г. Вельчееа, І.П. Васильчук
Актуальність проблеми формування в учнів екологічної компетентності зумовлена загостренням екологічної кризи та підвищенням уваги вчених до еко­логічного виховання особистості на різних етапах її розвитку. Тому екологічна освіта й виховання - першочергові завдання сучасної школи [3].
У формуванні екологічної грамотності і екологічної культури значна увага приділяється практичній роботі [1].
Екологічна стежка є однією з форм спілкування з природою. Це спеціаль­но обладнана природна територія, на якій створюються умови для реалізації сис­теми завдань, що організують і спрямовують діяльність учнів у природному ото-
чені. Завдання виконується під час екскурсій, а також польового практикуму [8]. Для формування екологічної культури населення Запорізької області, сту­дентами Мелітольського державного педагогічного університету (МДПУ) була створена навчальна екологічна стежка на прикладі агробіологічного комплексу (АБК). Структура стежки включає 3 станцій:
дендропарк
рідкі та зникаючі рослини
агрофітоценоз
лугова рослинність
квітково-декоративні рослини [1].
Для підвищення пізнавального інтересу учнів до вивчення біології, активі­зації природоохоронної роботи, розвитку любові до рідного краю, студентами наукової проблемної групи кафедри методики викладання МДПУ розробляється ще одна станція під назвою "Без верби і калини нема України". Ця станція пред­ставлена рослинами, які є улюбленими і символічними для населення України.
Мета створення станції - поєднання екологічного виховання, формування активної життєвої позиції в природоохоронній роботі. При її створені були по­єднані елементи етноботаніки, народознавства, фольклорного матеріалу в одне ціле з елементами екології.
Питаннями поєднання екології з народознавства, встановленням між ними тісних взаємозв'язків займалися В.В. Вербицький, М.К.Дмитренко та вчителі-практики [2].
Народознавство - одне з джерел активізації розумової діяльності учнів під час вивчення біології. Зі ставлення наукових пояснень тих чи інших явищ і їх трактування у фольклорі, урізноманітнює не лише інформацію, а й збагачує уяву, спонукає до аналізу, формує уміння і навички самостійно робити відповід­ні узагальнення і висновки. Крім того, одночасно з екологічною здійснюється і національна спрямованість виховання, оволодіння рідною мовою, формування національної свідомості, любові до рідної землі [6].
Зібраний фольклорний матеріал може бути використаний для проведення екскурсій з біології для школярів молодшого та середнього віку.
Як екскурсійні об'єкти ми рекомендуємо такі розповсюджені рослини, які є символічними для українського народу:
Родина Жимолостеві Caprifoliaceae
Калина звичайна Viburnum opulus L.
Родина Розові Rosaceae
Вишня звичайна Cerasus vulgaris Mill
Яблуня домашня Malus domestika Borkh
Терен колючий Prunus spinosa L.
Родина Вербові Salicaceae
Верба вавілонська Salix babilonica L.
Родина Букові Fagaceae
Дуб звичайний Qurcus robeur L.
Родина Айстрові, Складноцвіті Asteraceae, Compositae
Соняшник однорічний Helianthus annuus L.
Волошка велико придаткова Centaure appendicata klok
Чорнобривці розлогі Tagetes patula L.
Родина Макові Papaveraceae
Мак східний Papaver orientale L.
Родина Мальвові Malvaceae
Мальви кучеряві Malva crispa L.
Родина Барвінкові Аросупасеае.
Барвінок великий Vinca major L.
Студентами, членами наукової проблемної групи, зібрано інформаційний матеріал та складені методичні розробки екскурсій до станції: "Без верби і ка­лини нема України". Так, наприклад, куш калини - символізує духовний потяі до своєї землі, до свого народу:
Звелів (козак - С. Ф.) собі насипати
Високу могилу,
Звелів собі посадити
Червону калину.
- Будуть пташки прилітати,
Калиноньку їсти,
Будуть мені приносити
З України вісті!
Калина — символ краси і дівочої вроди. У калині, кажуть, материна любов і мудрість. Вважають, що вона лікує різні недуги, у тому числі хвороби серця, тому повага до калини йде з глибини людського серця. Сік калинових ягід добре вгамовує спрагу. Калина захищала будинки від лютого морозу, тому калинові пучечки клали у міжвіконня. Українська народна творчість містить образ кали­нового мосту, який символізує кровне єднання людей від покоління до поколін­ня, безсмертя нації, неперервність роду. Реальний калиновий міст з'єднує два бе­реги ріки, а символічний калиновий міст єднає два кохаючих серця [4:5:6:7].
Верба - символ космічного ладу та надзвичайної життєздатності. Вонаї вважається чудовим лікарським засобом: відваром вербового гілля знахарі ліку-| вали поранених князівських дружинників. За цю властивість "склеювати рани" шанували її запорізькі козаки. Вербою обсаджували ставки, береги річок, доро-, ги. У цьому наші предки вбачали безпосередньо господарську діяльність. Верби укріплюють береги, стримують зсуви, а в посушливих місцевостях зупиняють піщані бурі. Відомі її дезинфікуючі властивості, здатність очищувати воду. "Де сріблиться вербиця - там здорова водиця". Або як у пісні: Ой, у полі вербичень­ко Там стояла криниченька [4:5].
Барвінок - вважали оберегом від не чистих сил та чаклування. Благосло­венним і чарівним вважається той край, де барвінок росте. З нього плели вінки для молодої й дружок, ним прикрашали світлицю на весілля. Коли скресали сні­ги, розливалися весняні води, дівчата співали веснянки. І серед тих пісень чи ма­ло про барвінок:
Да весна, весна днем красна, Да що ти нам, весно, принесла!
Да принесла я вам літечко, Зеленее житечко,
Да хрещатенький барвінок.
Де запашненький васильок.
Українські дівчата полюбляли вплітати барвінок у вінок, при цьому при­співуючи:
Барвінку мій, хрещений,
Зелений, дрібний,
Ой, я ж тебе викохала,
Хороший, рясний!
Я ж садила, поливала
Тебе на весні,
Я ж думала на віночок,
Здасися мені! [5]
Таким чином, використання фольклорного матеріалу активізує пізнаваль­ний інтерес учнів природи рідного краю, раціонального використання регіона­льних рослин, формує національну свідомість, виховує в учнів дбайливе став­лення до природи, розуміння до невід'ємної єдності людини до природи.
Література
1.ВельчеваЛ. Г., Антоновська Л. В., Ходан О. В. Екологічна стежка навчально-наукового арборетуму // Постметодика: Агробіологічний комплекс, як навчально-дослідницьке середовище. - Мелітополь - Полтава: Техсервіс. - 2005. - №4 - 5 (62-63). -С 72-75.
2.Вербицький В. В. Поєднати екологію і народознавство // Рідна школа. - 1993. -№3.- С. 47-48.
3.Діордієва Г. Підготовка учнівського активу до екологічної просвітницької діяльно­сті // Біологія і хімія вшколі-2005 - №3.-С.42-43.
4.Лозко Г. С Коло Сварожс: Відроджені традиції.-К.: Український письменник, 2004. - 222 с
5.Людина починається з добра. Виховні години для учнів 5-9кл. / Укладач Г. С Грай. - Тернопіль: Астон, 2004. - 176 с
6.Уроки з народознавства: Посібник / Упоряд. М. К. Дмитренко, К. Г. Дмитренко. -К.: Ред. часопису "Народознавство", 1995.-224 с
7.Форманова С В. Червона калина як символ укр. Народу // Культура народа Приче­рноморья: Научньй журнал. - Симферопаль, 1999. - №8. - С146 - 147.
8.Чижова В. П., Доброе А. В., Захлебннй А. Н. Учебные тропы природы. - М: Агро-промиздат. - 1489. - 157 с


Всеукраїнської науково-методичної конференції "Розвиток біологічної освіти в Україні"-Мелітополь, (26-27 вересня), 2006.С 48-51

Ответить

Вернуться в «Розвиток біологічної освіти в Україні»

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 1 гость