ДОСВІД ВІДНОВЛЕННЯ СТЕПОВОЇ ЦІЛИНИ НА ТЕРИТОРІЇ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ Л.П.Мицик, Н.В.Шмагайло

Розглядається сучасний стан і перспективи розвитку біологічної освіти, впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному та виховному процесах у загальношкільних, позашкільних та вищих навчальних закладах.
Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

ДОСВІД ВІДНОВЛЕННЯ СТЕПОВОЇ ЦІЛИНИ НА ТЕРИТОРІЇ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ Л.П.Мицик, Н.В.Шмагайло

Сообщение root » 26 окт 2007, 15:46

ДОСВІД ВІДНОВЛЕННЯ СТЕПОВОЇ ЦІЛИНИ НА ТЕРИТОРІЇ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ
Л.П.Мицик, Н.В.Шмагайло
Результативність навчального процесу з біології в середній школі зале­жить, крім іншого, і від стану довкілля. Чимало тем ботанічного, зоологічного та загальнобіологічного напрямку не сприймаються учнями у повному обсязі беї знайомства з живими об'єктами. Проте, коли степи України майже цілком роз­орані, у більшості випадків неможливо ознайомити учнів з корінною степовою рослинністю навіть у ближніх екскурсіях або показати хоч би один вид з найго­ловнішого степового роду - ковили (Stipa L.). У підручнику з біології для 6-го класу за авторством М.М.Мусієнка та ін. (2002) ця рослина подається як приклад з родини злаків (с.157) і як така, що занесена до Червоної книги (с.201). У цьому ж підручнику зазначено, що „цілинні, не змінені діяльністю людини" степи та відповідні рослинні угруповання збереглися „лише на території заповідників" (сі97). Проте є відомим, що такі об'єкти, крім заповідників, збереглися незнач­ними по площі локалітетами у різних місцевостях, але найчастіше - по схилах балок. Саме через таку обставину удалося виконати проект, про що - нижче.
У 2002 р. на території середньої загальноосвітньої школи села Кислянки Синельніковського району Дніпропетровської області нами як експеримент була відтворена степова цілинка на площі 50 м2. В основу було покладено опубліко­ваний раніше метод (Мыцык, Русина, 1988), реалізований при здійсненні такої ж роботи на площі 0,6 га у Степовому відділенні Нікітського ботанічного саду (25км на північ від Сімферополя).
У Кислянці на заздалегідь підготовленому ґрунті шкільної території виса­джувались шматки степового дерну розмірами приблизно від 5x10 см до 20x25см. Кожна дернина висаджувалась у лунку так, щоб її поверхня була на одному рівні з поверхнею основного фунту. Схема розміщення цих одиниць переважно А 0,5x0,5 м. Висаджене поливали тільки в перший день цієї роботи та через тиж­день. У подальшому цю площу не зрошували, будь-які хімікати не вносили.
Для висаджування використали шматки степового дерну, що зберігся на; схилі однієї з балок неподалік від села. У складі відтвореного травостою типові домінанти степу - ковила Лесінга (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.), типець валій-ський (Festuca valesiaca Gaud.), кипець гребінчастий (Koeleria cristata (L.) Pers.), тонконіг вузьколистий (Роа angustifolia L.), представники степового різнотрав'я: горицвіт весняний (Adonis vernalis L.), шавлія поникла (Salvia nutans L.), чебрець (Thymus L.) і'т.ін. Проміжки між дернинами заростали за рахунок насіннєвого або вегетативного розмноження висаджених рослин та тих, що були розповсю­джені по території школи.
Догляд полягає у знищенні сходів деревних, чагарникових та трав'янистих рослин (що проникли на ділянку самостійно після висадження дернин), не хара­ктерних для українських степових ценозів, наприклад, амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.), видів осоту (Cirsium Mill.), полину гіркого (Artemisia absinthium L.), лободи (Chenopodium L.), щириці (Amaranthus L.) і т.ін. Збере­женню степового характеру цілини сприяє також викошування один раз на 2 ро-
ки, видалення викошеної та відмерлої трав'янистої маси.
Відтворена цілина відіграє роль не тільки навчальної демонстрації та об'єкта шкільної екскурсії, а й своєрідного міні-заповідника.



Всеукраїнської науково-методичної конференції "Розвиток біологічної освіти в Україні"-Мелітополь, (26-27 вересня), 2006.С 64-65

Ответить

Вернуться в «Розвиток біологічної освіти в Україні»