РАВ'ЯНИЙ ПОКРИВ МІСТА ЯК ОБ'ЄКТ ЕКСКУРСІЇ У ПРОГРАМІ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ Л.П.Мицик, О.В.Кузнецова

Розглядається сучасний стан і перспективи розвитку біологічної освіти, впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному та виховному процесах у загальношкільних, позашкільних та вищих навчальних закладах.
Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

РАВ'ЯНИЙ ПОКРИВ МІСТА ЯК ОБ'ЄКТ ЕКСКУРСІЇ У ПРОГРАМІ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ Л.П.Мицик, О.В.Кузнецова

Сообщение root » 26 окт 2007, 15:48

РАВ'ЯНИЙ ПОКРИВ МІСТА ЯК ОБ'ЄКТ ЕКСКУРСІЇ У ПРОГРАМІ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ
Л.П.Мицик, О.В.Кузнецова
Програма з ботаніки середньої школи передбачає, крім іншого, безпосере­днє знайомство учнів з живими природними об'єктами. При цьому обгрунтова­ним та абсолютно справедливим є бажання показати їм незвичні найбільш вра­жаючі природні утворення та зразки ландшафтного оформлення. Таке зосере­джено у ботанічних садах, національних парках, пам'ятках садово-паркової ар­хітектури і т.ін. Проте зазначимо, що раціонально спланований маршрут екскур­сії навіть у межах одного міста чи селища може охопити чималий перелік рос­лин, що подаються у підручниках середньої школи. Вони перебувають на газо­нах, квітниках, або присутні як складова спонтанної трав'янистої рослинності населеного пункту. У цьому ми переконалися, вивчаючи трав'янисту рослин­ність міст Степового Придніпров'я: Дніпропетровська, Дніпродзержинська, За­поріжжя, Новомосковська.
Серед рослин, що обговорюються у підручнику з біології для 6 класу за авторством М.М.Мусієнка та ін. (2002) у межах родини Хрестоцвіті в будь-якому населеному пункті можна побачити безліч особин гикавки сірої (Berteroa incana (L.) DC), грициків звичайних (Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.), значно менше, але є балабан польовий (Thlaspi arvense L.). Ці три види присутні, крім іншого, й на території Дніпропетровського національного університету (ДНУ).
Серед представників родини Розоцвіті в травостої часто зустрічаються різ­ні види роду Перстач (Potentilla L.), сходи шипшини (Rosa L.), глоду (Crataegus L.), терену (Prunus spinosa L.), подекуди у Дніпропетровську, в тому числі на те­риторії парку ДНУ та у Запоріжжі є значні „ділянки" суниці (Fragaria L.).
Родина бобових, включно з тими видами, що згадуються у зазначеному вище підручнику, в травостої представлена досить широко. Найрозповсюджені-шими є конюшина повзуча (Trifolium repens L.), к. польова (Т. arvense L.), к. лу­чна (Т. pratense L.), буркун (Melilotus Mill.), лядвенець український (Lotus ucrainicus Klok.). Нерідко трапляються сходи акації білої (Robinia pseudoacacia L.). Найцікавішим об'єктом екскурсійного вивчення цієї родини є лікарська рос­лина солодка гола (Glycyrrhiza glabra L.). її природний ареал - Крим та смуга пі­вденного степу, що тягнеться уздовж узбережжя Чорного та Азовського морів. Проте цю рослину можна побачити на території ДНУ та в межах міста Запоріж­жя, на острові Хортиця у досить стійких локалітетах, що є, певно, залишками від колекційних насаджень.
Серед родини Пасльонові у травостоях міст зустрічаються блекота чорна (Hyoscyamus niger L.), рідше - дурман звичайний (Datura stramonium L.) та пас­лін чорний (Solanum nigrum L.). Зовсім мало трапляється паслін солодко-гіркий
(S. dulcamara L.). Цікаво, що його один екземпляр багато років зберігається кні тучим та утворюючим плоди на території ДНУ під кроною груші поруч (за 0,J м) з асфальтовою, надзвичайно відвідуваною людьми доріжкою. Петунію (Petunia Juss.) використовують для улаштування квітників в усіх обстежених на ми місцях.
Айстрові у травостої міст в першу чергу представлені кульбабою лікарсі, кою (Taraxacum .officinale Webb, ex Wigg.), рослиною, що зустрічається, без пе­ребільшення, майже на кожному кроці. Там, де травостій не викошується, або викошується не кожен рік, присутні різні види осоту (Cirsium Mill.), будяки (Carduus L.), деревію (Achillea L.), череди (Bidens L.), а також пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.). Остан­ній із цих видів на деяких ділянках газонів досягає 40% проективного покриття.
Родина Злаків найменше „зустрічається" у пейзажі міст через відсутність у них яскравого забарвлення. Проте якраз ці рослини формують основу зеленого фону на поверхні грунту, переважно як газонні рослини. Щоправда, категоричне твердження укладачів згаданого вище підручника про те, що „багато видів злаків висівають на газонах" (сі57) не відповідає дійсності. Навпаки, з цією метою ви­користовують вкрай обмежену кількість видів: в основному пажитницю багато­річну (Lolium perenne L.), кострицю червону (Festuca rubra L.), тонконіг лучний (Poa pratensis L.). Серед згаданих у підручнику родів рослин значну площу за­ймають види пирію (Elytrigia Desv.), мишію (Setaria Beauv.), тимофіївки (Phleum L.), бромусу (Bromus L.). Всі згадані вище таксони злаків є на території ДНУ. Важливо зазначити, що в містах можна зустріти навіть деякі види червонокниж­ної ковили (Stipa L.)! Вони збереглися, наприклад, на схилах балки Тунельна у Дніпропетровську, в межах міста Запоріжжя на острові Хортиця та на високих схилах Дніпра західної материкової території проти цього острова.
Отже, трав'яниста рослинність виступає не тільки екологічно стабілізую­чим фактором та декоративною складовою населених пунктів, а й об'єктом де­монстрації живих рослин, що містяться у програмі середньої школи України. Не­обхідно лише прокласти раціональні маршрути екскурсій та обрати найефектив­ніший час їхнього проведення у річному (сезонному) циклі розвитку природи.


Всеукраїнської науково-методичної конференції "Розвиток біологічної освіти в Україні"-Мелітополь, (26-27 вересня), 2006.С 65-66

Ответить

Вернуться в «Розвиток біологічної освіти в Україні»