ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ УЧНІВ У ЗООЛОГІЧНОМУ ВІДДІЛІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ ДІЛЯНКИ О. А. Цуруль

Розглядається сучасний стан і перспективи розвитку біологічної освіти, впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному та виховному процесах у загальношкільних, позашкільних та вищих навчальних закладах.
Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ УЧНІВ У ЗООЛОГІЧНОМУ ВІДДІЛІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ ДІЛЯНКИ О. А. Цуруль

Сообщение root » 26 окт 2007, 15:52

ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ УЧНІВ У ЗООЛОГІЧНОМУ ВІДДІЛІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ ДІЛЯНКИ
О. А. Цуруль
Реформування середньої освіти, перехід до профільного навчання перед­бачає підвищення якості підготовки учнів з біології, їх активності, самостійності у набутті знань, розвиток професійної спрямованості та формування компетент­ної особистості, яка володіє не лише знаннями, високими моральними якостями і є професіоналом, а й уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосову­ючи знання й беручи на себе відповідальність за свою діяльність.
Розв'язання означених задач може успішно здійснюватися за рахунок сис­темної, цілеспрямованої організації науково-дослідницької роботи учнів.
Як один із важливих напрямків вивчення біології, науково-дослідницька робота дає можливість не лише поглибити знання конкретної галузі біологічної науки, а і набути конкретних вмінь та навичок вести спостереження, проводити експерименти, узагальнювати одержані дані; вона змінює світогляд учнів та са­мооцінку, має значний вплив на формування життєвих цінностей.
Аналіз науково-методичної літератури та практики засвідчує доцільність розробки методики організації науково-дослідницької роботи учнів на навчаль­но-дослідній ділянці.
Мета етапі: розкрити особливості організації науково-дослідницької ро­боти учнів у ЮОЛОгічНОМу ВІДДІЛІ навчально-дослідної ділянки.
Навчально лік ім/иііі ділянка є базою для проведення навчальних та прак-
тичних занять, передбачених програмами з природознавства, біології, трудовом навчання, засвоєння знань, формування вмінь та навичок, організації позаклас ноі, юннатівської, дослідницької, природоохоронної роботи та продуктивної праці учнів [2, 115].
Важлива роль у реалізації навчально-виховних можливостей навчально-дослідної ділянки належить зоологічному відділу, адже робота учнів в ньому сприяє:
а) свідомому і міцному засвоєнню біологічних знань як основи формуван­
ня наукового світогляду;
б) конкретному сприйняттю принципу єдності організму та навколишньо­
го середовища завдяки проведенню дослідів і спостережень у природі;
в) формуванню навчально-дослідницьких вмінь та навичок;
г) розвитку активності, групової взаємодії у виконанні завдань різного рів­
ня складності;
д) формуванню активної життєвої позиції;
є) самореалізації та самовираженню учнів.
Ефективна організація і планування зоологічного відділу навчально-дослідної ділянки потребує:
1)вірного вибору місця на ділянці та його обладнання;
2)визначення доцільної тематики спостережень та дослідницької роботи;
3)розробки методики їх проведення;
4)визначення системи знань, умінь та навичок, необхідних для дослідни­цької діяльності.
Специфіка науково-дослідницької роботи учнів у даному підрозділі навча­льно-дослідної ділянки визначається об'єктом -тваринними організмами.
Так, зокрема, перед початком проведення дослідів з тваринами вчитель ознайомлює учнів з правилами особистої гігієни, зоогігієни і техніки безпеки під час роботи з тваринами і постійно здійснює контроль за виконанням цих правил всіма учнями [1, 27].
Під час планування дослідів необхідно керуватися тим, що дослід пови­нен мати інтерес для учнів, бути їм доступним за технікою виконання. Учи­тель разом з учнями попередньо опрацьовує наукову і навчально-методичну лі­тературу з визначеної проблеми. Далі учитель разом з учнями складає план проведення дослідження за наведеною формою:
1.Назва теми дослідження (має бути чіткою, короткою і відображати зміст теми, яка досліджується).
2.Обґрунтування теми (зміст мотивів, доцільність проведення).
3.Завдання дослідження.
4.Методика проведення дослідження.
5.Обладнання, інструменти, матеріали, необхідні для проведення дослі­дження (терези, посуд, лабораторне обладнання), корми (якщо дослід прово­диться з годівлі), препарати (вітаміни, антибіотики, мінеральні речовини та ін.).
6.Очікувані результати.
7.Науковий керівник (вчитель загальноосвітнього навчального закладу, зооїнженер господарства або бригадир ферми).
Виконавці (вказується ланковий; склад ланки визначається темою дослідження, кількістю піддослідних тварин, спостережень і дослідів, ступе­нем забезпечення обладнанням та тривалістю дослідження).
9. Терміни виконання (фіксують дату початку і закінчення дослідження).
У тваринництві використовують ряд методів дослідження: груп, періодів, груп-періодів.
Методом груп визначають найкращі умови утримання тварин, вплив мі­неральних кормів, .мікроелементів і антибіотиків на здоров'я і продуктивність тварин, ефективність годівлі окремими кормами кролів, телят, свиней, домаш­ніх птахів та ін.
Для проведення досліду методом груп підбирають обов'язково дві (або бі­льше залежно від завдання досліду) групи тварин: контрольну і дослідну. В ос­нову підбору тварин в групи покладено принцип аналогів: кожній тварині однієї групи повинні відповідати однакові за живою масою, породою, віком, продук­тивністю і іншими якостями тварини інших груп. Схема досліду з тваринами повинна бути найпростішою. Не рекомендують в одному досліді вивчати бі­льше двох варіантів годівлі або утримання.
Перед початком будь-якого досліду тварини дослідної і контрольної груп протягом кількох днів утримують у однаковому режимі. В цей підготовчий пері­од тварин зважують, вимірюють, проводять спостереження за станом годування, здоров'я та іншими показниками, після чого остаточно формують контрольну і дослідні групи.
В кожній групі повинно бути від 3 до 5 і більше тварин (залежно від їх маси). Адже відомо, що чим більше тварин у групі, тим достовірніші результа­ти досліду.
Метод періодів полягає в тому, що відбирають одну групу тварин (дослід­ну), визначають час для проведення досліду, поділяють його на три періоди (на­приклад, по 20 днів у кожному періоді) і результати досліду за кожний період по­рівнюють між собою.
Метод груп-періодів поєднує метод груп і метод періодів. У кожному двадцятиденному періоді заліковими є останні десять днів періоду (11-20-й, 31-40-й, 57-60-й день досліду).
У дослідницькій роботі з тваринами велике значення мають біометричні вимірювання, зважування, різноманітні аналізи, спостереження за загальним станом тварин, їх поведінкою, травленням, сечовиділенням, а також вимірю­вання температури, взяття крові і інші лабораторні дослідження.
Таким чином, основу багатоструктурної системи - учнівського наукового дослідження - складають навчально-дослідницькі вміння, які є своєрідною інте­грацією різних груп вмінь:
а) теоретичних - аналізувати, синтезувати, виділяти причинно-наслідкові
зв'язки; визначати мету, об'єкт, предмет, завдання роботи; формулювати про­
блему, гіпотезу дослідження;
б) практичних - проводити спостереження та експерименти, працювати з
обладнанням, готувати матеріали для досліджень;
в) організаційно-комунікативних - планувати послідовність дослідницької
роботи, раціонально використовувати навчальний час, здійснювати само- та вза­
ємоконтроль за виконанням роботи, працювати у колективі.
Важливими є формування в учнів вміння фіксації результатів дослідження: оформлення результатів у формі таблиць, схем, фотознімків, текстова обробка вис«овків, виготовлення наочних посібників, підготовка до конкурсу-захисту робіт-
Врахування виділених особливостей організації науково-дослідницької роботи забезпечить формування творчої особистості з достатнім рівнем дослід­ницьких компетенцій та потребою в інтелектуальному самовдосконаленні, яка знайде продовження у науково-дослідницькій діяльності у вищій школі.
Література
1. Біологія та проблеми захисту генофонду домашніх та декоративних тварин // Матері­али (Всеукраїнської науково-практичної конференції.- Полтава: АСМІ, 2005. - 132 с
2.Шулдик В.І. Курс методики викладання біології в модулях: Підручник для студентів, магістрів та молодих вчених. - К.: Науковий світ, 2000. - 289 с
З.Ягенська Г. Співпраця вчителя та учнів у науково-дослідницькій роботі з біології // Біологія та хімія в школі. - 2004. -№4,- С 10-13.




Всеукраїнської науково-методичної конференції "Розвиток біологічної освіти в Україні"-Мелітополь, (26-27 вересня), 2006.С 67-70

Ответить

Вернуться в «Розвиток біологічної освіти в Україні»