РЕАЛІЗАЦІЯ ЗМІСТУ БАЗОВОГО КУРСУ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ „ПРИРОДОЗНАВСТВО" У ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ УЧНІВ О.Г. Ярошенко, Т.В. Коршевнюк, В.І. Баштовий

Розглядається сучасний стан і перспективи розвитку біологічної освіти, впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному та виховному процесах у загальношкільних, позашкільних та вищих навчальних закладах.
Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

РЕАЛІЗАЦІЯ ЗМІСТУ БАЗОВОГО КУРСУ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ „ПРИРОДОЗНАВСТВО" У ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ УЧНІВ О.Г. Ярошенко, Т.В. Коршевнюк, В.І. Баштовий

Сообщение root » 26 окт 2007, 15:57

РЕАЛІЗАЦІЯ ЗМІСТУ БАЗОВОГО КУРСУ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ „ПРИРОДОЗНАВСТВО" У ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ УЧНІВ
О.Г. Ярошенко, Т.В. Коршевнюк, В.І. Баштовий
Згідно Державного стандарту середньої освіти галузь „Природознавство" розпочинається з вивчення предмета з однойменною назвою. Слід відзначити, що в такому обсязі та з застосуванням системного підходу до формування зміс­ту, природознавство вивчається вперше; наголосити на тому, що інтеграція біо­логічних, географічних, фізичних, хімічних, астрономічних знань в одному на­вчальному предметі вимагає від учителя вдумливого підходу до планування та проведення уроків, а також відповідної самоосвітньої діяльності, адже підготов­ка вчителя природознавства середньої школи у вищих педагогічних навчальних закладах не проводилася. Аналогів такого навчального предмета ні за радянсь­ких часів, ні в роки незалежності не було. До включення в Типові навчальні пла­ни 12-річної школи предмета „Природознавство" один рік у 5 класі учні могли вивчати або „Рідний край", або „Довкілля", або - природознавство, що за зміс­том нагадувало вступ до вивчення таких навчальних предметів, як астрономія, біологія, географія, фізика, хімія.
Як свідчить програма [3], мета вивчення природознавства на сучасному етапі розвитку середньої освіти полягає у формуванні в учнів уявлень про ціліс­ність природи, місце людини в ній, засвоєння знань, що становлять основу для подальшого вивчення систематичних курсів астрономії, біології, географії, фізи­ки, хімії.
Якісно новий зміст природничих дисциплін, визначений Державним стан­дартом середньої освіти, запровадження 12-річного терміну навчання та його профільний характер у старшій школі детермінували створення нових навчаль­них програм та підручників. Зокрема, для учнів 5 класу після проведеного МОН України конкурсу підручників було видрукувано за держзамовленням чотири підручники природознавства:
1. Базанов Т.І., Новак К.В., Дербеньова А.Г., Садкіна В.І. Природознавст­
во: Підруч. для 5-го класу. -X.: Світ дитинства, 2006. - 192 с.
1.Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Булава Л.М. Природознавство. Довкілля. Під­руч. для 5 кл. загальноосвіт.навч.закл.-Полтава-К, 2005. -160 с
2.Сак Т.В., Гірний О.В., Зінкевич М.1. Природознавство: Підруч. для 5 кл. загальноосвіт.навч.закл. - К.: Навч. книга, 2005. - 176 с
4. Ярошенко О.Г., Баштовий В.1., Коршевнюк Т.В. . Природознавство: 5:
Підруч. для загальноосвіт.навч.закл. - К.: Генеза, 2005. - 128 с
Наш авторський колектив при підготовці підручників для 5 та 6 класів до­тримувався таких концептуальних положень:
забезпечення наступності природничо-наукових знань між початковою і середньою ланкою освіти;
поетапного розвитку понять;
врахування вікових особливостей учнів;
логічності та послідовності розкриття на доступному для учнів рівні су­часної наукової інформації, вивчення якої передбачено навчальною програмою;
реалізації міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків;
практичної спрямованості навчального матеріалу;
пріоритетності пізнавальної діяльності школярів дослідницького характеру;
патріотичного виховання школярів.
Прагнучи досягти методично продуманої досконалої побудови підручни­ка, ми зупинилися на таких його структурних частинах: основний текст параг­рафа -підсумки -сторінка природодослідника- сторінка ерудита - рубрика „Перевір свої знання "- покажчик термінів і понять.
Загальновідомо, що структурований матеріал краще сприймається, за­пам'ятовується та відтворюється. Тому основний текст параграфів піддано сми­словому групуванню, що дозволило поділити його на окремі частини і дати ко­жній заголовок. Прочитавши заголовок, учень відразу зрозуміє, про що йдеться мова та в чому полягає сутність нової інформації. Як наприклад. § 22. „Роль води у природі" містить 4 логічно завершені блоки навчальної інформації, які на­зиваються : „Значення води для живої природи", "Навіщо вода потрібна живим організмам", "Водні багатства Землі", „Колообіг води у природі". З наведеного прикладу видно, що в назвах відображено те, про що йдеться мова у позначених ними частинах параграфів. До того ж вони оптимізують роботу учня з підручни­ком - дозволяють швидше відшукати необхідний текст та дозволяють уникнути небажання учня працювати із „довгим" текстом.
Наведемо ще один приклад з нашого підручника „Природознавство" для 6 класу.
§ 26. „Охорона біосфери. Червона книга України" має вступну частину, в якій привертається увага учнів до того, що людина і біосфера невіддільні, у біо­сфери не існує державних кордонів, а тому питання її охорони турбує всіх лю­дей на Землі. А далі йде три частини з такими заголовками: „Охорона біосфери -міжнародна справа", „Як наша держава дбає про охорону біосфери", „Книга тривоги і надії" ( мова йде про Червону книгу).
Після текстів параграфів вміщено рубрику „Підсумки", де чітко й лаконі­чно кількома реченнями відображено головне зі змісту кожного параграфа.
Добре відомо, яку роль у пізнанні природи відіграють спостереження та експеримент. Тож щоб надати учням можливість пройти шляхом відкриття при­родничих знань, відчути себе дослідником природи і сподіваємося, по-справжньому захопитися цією справою, ми створили рубрику „Сторінка приро­додослідника". Наприклад, до § 18 (5 клас) у рубриці „Сторінка природодослід­ника наведено таке домашнє завдання: „Проведи спостереження за тим, як лист­ки кімнатних рослин реагують на сонячне освітлення"; до § 7 (6 клас) - „Дове­діть за допомогою досліду, що насіння дихає"; до § 10 (6 клас) - „З'ясуйте, які рослини і тварини населяють кожний ярус лісу".
Окрім постановки завдань у рубриці „Сторінка природодослідника" зазна­чено, яке обладнання знадобиться, які дії необхідно виконати.
А щоб не обмежувати учнів лише пізнанням основного тексту, а задоволь­нити їхнє прагнення до розширення знань, введено рубрику „Сторінка еруди­та". На початку підручника у зверненні до учнів зазначено, що ерудитами нази­вають людей, які мають глибокі всебічні знання з різних наук. Зокрема, до § 5 „Поняття про чисті речовини та суміші" у „Сторінці ерудита" подано інформа­цію міжпредметного змісту, що має не лише пізнавальне, а й виховне значення: „Вміст газів, що входять до складу повітря, яке людина вдихає та видихає, істот­но відрізняється. Так, у 100 л повітря міститься приблизно 21 л кисню, 0,03 л ву­глекислого газу і 79 л азоту. Повітрям саме такого складу ми дихаємо.
У повітрі, що видихається, вміст інший: кисню в ньому вже близько 16 л, вуглекислого газу - 5,03 л, азоту - 79 л. Як бачиш, вміст азоту залишається не­змінним, кисню зменшується. А вміст вуглекислої о газу збільшується у 167 разів!
Збільшення вмісту вуглекислого газу в поні грі негативно позначається на самопочутті людей. Ось чому так важливо провітрювати приміщення у школі та вдома" [1, 25].
У підручнику ми намагалися усіляко розкривати перед учнями природу нашої України, досягнення українських вчених у її вивченні та примноженні, а також зверталися до усної народної творчості, творів відомих учням українських
письменників. Ось декілька прикладів з підручника природознавства для 6 класу на підтвердження сказаного. § 14. „Сад як штучна екосистема. Догляд за садом" розпочинається зі слів „ Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть ..." Хто не знає цих поетичних слів Тараса Шевченка? А далі „Сучасне україн­ське село не уявити без весняного буяння квітучих садів, як не можна й припус­титися думки, що влітку та восени у кожному подвір'і немає духмяних ягід і фруктів" [2 ,с. 80].
У §16. „Сила. Види сил", розповідаючи про те, що крім числового значен­ня силу характеризує також напрямок, ми скористалися добре відомою учням ілюстрацією до байки Л. Глібова „Лебідь, Рак та Щука", позначивши на малюн­ку напрямок дії сили персонажів байки, які стали причиною того, що. хура й ни­ні там [2 ,с. 80].
Сторінка ерудита до § 13. „Поле. Рослини та тварини поля" розповідає шестикласникам не лише про „другий хліб" українців - картоплю, а й про те, де її найбільше висаджують в Україні [2 ,с. 80].
Пояснюючи учням шостого класу значення природних і штучних екосис­тем та використання їх людиною [ ,с. 80], ми привертаємо увагу учнів до рідкіс­ного значення штучної екосистеми поля, а саме його роль у створенні символу України - її державного прапора: „У нашій державі поля охоплюють величезні площі, де вирощують здебільшого зернові рослини. Пшеницю, жито, овес, яч­мінь наші предки сіяли тисячі років тому. Тож на державному прапорі України синій колір неба поєднується з кольором стиглого колосся" [2 ,с. 80]. 1 вміщено мал. 80. із зображенням золотавого поля пшениці та державного прапора.
Не обійшли увагою й народні прислів'я та приказки. Ось лише деякі з них: „Взимку - сніг на полі, восени - врожай у коморі"; „Зрубав дерево - посади два"; „Потрібний, як повітря".
Для розвитку наочно-образного мислення учнів, а саме таким воно є у п'яти- й шестикласників, ми використали дидактично виправдані, яскраві ма­люнки. Так, на 123 сторінках підручника для 5 класу їх 114, на 150 сторінках підручника для 6 класу - 146.
Результати будь якої діяльності підлягають перевірці та оцінюванню. Для цього вчителям та учням стануть у нагоді запитання та завдання рубрики Перевір свої знання. їх небагато (в межах п'яти) і вони призначені для виявлення та пере­вірки результатів засвоєння знань учнями. Серед них - завдання на конкретиза­цію, обгрунтування та доведення, спрямовані на активізацію мислення учнів, за­стосування знань у різних ситуаціях. Перевагу надано завданням, що потребують порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, а також дивергентним. Кожне останнє завдання рубрики позначене зірочкою й має творчий характер. Як-от, „Чому рослинний покрив лук не зникає, хоча рослини на них скошують ще до утворення насіння?" [2 , с 41], „Деякі птахи здатні з'їсти за день у 20 разів більше корму, ніж важать самі. Пов'яжіть це з виразом: „Птахам не так страшний холод, як голод" [2 , с 53], „Поміркуйте, чому енергію горючих корисних копалин нази­вають «законсервованою» енергією Сонця" [2, с 128].
Аби учням було зручно знаходити необхідні визначення понять і молодші підлітки набували навичок роботи з навчальною книгою, завершальною рубри­кою у підручниках є Покажчик термінів і понять.
Чітке дотримання стилю викладу навчального матеріалу у кожному параг­рафі, опис чималої кількості дослідів у тексті параграфів та запропонованих для самостійного виконання учнями, опора на життєвий досвід школярів, намагання про складне сказати просто і доступно, значний ілюстративний матеріал, інфор­мація українознавчого змісту - все це використано у створених нашим авторсь­ким колективом підручниках природознавства для учнів 5 та 6 класів з єдиною метою - забезпечити доступність змісту і створити позитивну мотивацію ви­вчення учнями не лише природознавства, але й у подальшому всієї освітньої га­лузі. Але ми свідомі того, що попри всі намагання авторів створити підручник, який відповідав би сучасним вимогам до навчальної книги, учнів треба навчати роботі з підручником. Виконання цього завдання покладене на вчителя.
Література
1.Природознавство: 5: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / О.Г.Ярошенко, В.І.Баштовий, Т.В.Коршевнюк; За ред. О.Г.Ярошенко. - К.: Генеза, 2005. - 128 с
2.Природознавство: 6: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / О.Г.Ярошенко, Т.В.Коршевнюк, В.І.Баштовий; За ред. О.Г.Ярошенко. - К.: Генеза, 2006. - 160 с
3.Природознавство. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. - К.. ВТФ „Перун",2005. -22 с

Всеукраїнської науково-методичної конференції "Розвиток біологічної освіти в Україні"-Мелітополь, (26-27 вересня), 2006.С 75-79

Ответить

Вернуться в «Розвиток біологічної освіти в Україні»