ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ В КЛАСІ ПРИРОДНИЧОГО ПРОФІЛЮ О.В. Яценко

Розглядається сучасний стан і перспективи розвитку біологічної освіти, впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному та виховному процесах у загальношкільних, позашкільних та вищих навчальних закладах.
Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ В КЛАСІ ПРИРОДНИЧОГО ПРОФІЛЮ О.В. Яценко

Сообщение root » 26 окт 2007, 15:58

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ В КЛАСІ ПРИРОДНИЧОГО ПРОФІЛЮ О.В. Яценко
На сучасному етапі однотипні загальноосвітні середні школи зі своїми ста­лими навчальними планами і програмами не в змозі ефективно відреагувати на ті зміни, що відбуваються в суспільстві, науці і техніці, Тому виникла потреба у створенні на Україні нових типів шкіл, які згідно з концепцією національної школи покликані збагачувати учнів науковими знаннями на рівні світових ета­лонів. Адже розв'язання завдань суспільного розвитку неможливе без створення інтелектуального потенціалу країни. У цьому зв'язку серед найважливіших на­прямків розвитку освіти набуває значення модернізації її в цілому і природничої освіти зокрема та підвищення її ролі в процесі підготовки підростаючого поко­ління до життя і до трудової діяльності.
Проблему розвитку розумових здібностей на сучасному етапі можна вирі­шити лише за допомогою диференційованого навчання в різноманітних його ва­ріантах.
В ряді шкіл України, в тому числі у гімназії "Орієнтир" с. Вознесенка Ме­літопольського району проводиться дослідно-експериментальпа робота з профі­льної диференціації навчання. Зокрема, створено спеціалізовані класи з поглиб­леним вивченням біології та профільним вивченням хімії на 11 ступені навчан­ня, а в профільній школі -природничий профіль.
Досвід нашої роботи пов'язаний із поглибленим вивченням біології в спе­ціалізованому природничому класі. Виконуючи головне завдання диференційо­ваного навчання з біології в класі природничому профілю, поряд з розвитком ін­дивідуальних здібностей гімназистів ми проводимо й профорієнтацію на здобут-
тя як вищої хіміко-біологічної освіти, так і на вибір робітничих професій біолі
гічного профілю.
Найперше питання, з яким ми зустрілись при організації класу природнії чого профілю, було пов'язане з проблемою добору школярів, оскільки біологіи для них не новий предмет але складний. Вихідний рівень загальноосвітньої під­готовки різний, відмінні були і їх здібності.
І все ж головним при доборі був інтерес до предмету, бажання, самих учніи вивчити його докладніше. Це позитивно вплинуло на навчальну діяльність на першому етапі навчання.
Комплектування восьмого класу, в якому навчається 17 осіб, почалося щ| в другому півріччі сьомого класу. З цією метою ми проаналізували програми :> суміжних предметів, щоб дізнатись, які знання учні здобули на уроках природо­знавства, біології, фізики, географії і які з цих знань можуть бути використані при вивченні біології. Крім того, ми проводили бесіди з учнями, демонстрували доступні для їхнього розуміння досліди, провели деяку пропедевтичну підготов­ку. Спілкування з дітьми сприяло формуванню їх інтересу до біології, вплинуло на вибір профілю навчання.
На початок навчального року заяв до класу природничого профілю вияви­лось достатньо. Ми разом з учителем біології провели комплектування класу, яке відбулося на основі відкритого конкурсу та на основі співбесіди.
Подальша робота велась у напрямі поділу класу на дві групи для прове­дення практичних занять, деяких лабораторних дослідів, семінарських занять та екскурсій. При поділі класу на дві групи враховувались індивідуальні особливо­сті учнів, базовий рівень їх підготовки, психологічний мікроклімат класу.
Навчальний план спеціалізованого природничого класу поділяється на два цикли:
загальний цикл (27-29 годин на тиждень);
цикл профілюючих предметів (VIII клас 7 годин, IX клас — 6 годин, X клас — 7 годин, XI клас — 8 годин на тиждень).
Наприклад, у восьмому класі цикл профілюючих предметів складається із біології (3 години на тиждень) та основ хімічної екології (2 години на тиждень), біологічні та соціально-психологічні основи підготовки до шлюбу (0.5 години /тиждень), екологія людини та валеологія (0.5 годин /тиждень), біологія (додат­кове заняття -0.5 годин/тиждень).
Вивчення біології у восьмому класі розраховано всього на 102 години, причому 30% навчального часу відведено на практичні та семінарські заняття.
Як показує досвід нашої роботи, в класі природничого профілю зміст кур­су біології не повинен бути різко відмінним від змісту курсу біології в звичай-» ному класі. Головна різниця має полягати в глибині засвоєння навчального ма­теріалу. В спеціалізованому класі ця глибина досягається за рахунок збільшення годин на розв'язування задач, виконання лабораторних робіт, проведення прак­тичних та семінарських занять, екскурсій.
Так, наприклад, у дев'ятому класі на тему "Людина і навколишнє природ­не середовище" відведено 24 години, з них 6 годин відведено на практичні та З години на семінарські заняття. Відведення значної кількості годин на практичні та семінарські заняття сприяє глибшому засвоєнню матеріалу за рахунок самстійної переробки і засвоєння інформації, оволодіння певними навичками. Це також сприяє розвитку творчої активності учнів.
Під час семінарських занять учні беруть активну участь в обговоренні те­ми семінару, не бояться висловлювати не завжди вірні думки з обговорюваного питання, експромтом влаштовують дискусії, вчаться вислуховувати опонентів, шукати вагомі аргументи для заперечення думки опонента, спільними зусилля­ми доходять вірного висновку.
Створюється особлива атмосфера довіри, співдружності, яка сприяє пози­тивному настрою на довготривалу розумову діяльність і працю.
Учні з задоволенням допомагають готувати все, що необхідно для прове­дения певної лабораторної роботи.
Оцінювання практичних лабораторних занять проводимо кількома крите­ріями: рівень теоретичної підготовки, рівень оволодіння вміннями та навичками дотримання техніки безпеки, правильність оформлення і вміння робити виснов­ки з практичної роботи.
Наприкінці вивчення майже кожної теми проводимо ще й тематичний об­лік знань. Таким чином, інтенсифікації навчання ми намагаємося досягти за ра­хунок лекційно-семінарської системи, тематичних оцінювань, посилення індиві­дуальної роботи з учнями під час уроку.
У спеціалізованих класах ми частіше пропонуємо учням самостійне опра­цювання матеріалу за рекомендованою літературою. На жаль, підручників, які б повністю відповідали вимогам поглибленого вивчення біології в природничих класах немає. Тому рекомендуємо користуватись підручниками для масових шкіл. Крім того, радимо учням використовувати додаткову літературу не тільки при самостійному вивченні нового матеріалу, підготовці до семінарських занять, позакласних заходів з біології, але й при підготовці до кожного уроку. Літерату­ра, з якою додатково працюють учні, видається як на російській, так і на україн­ській мовах.
Прагнучи до різнобічного і гармонійного розвитку особистості, ми не об­межуємо учнівські інтереси та уподобання лише шкільним компонентом навча­льного плану, а надаємо школярам можливість вибору різних форм позаурочної роботи.
Так, із 17 учнів, які навчаються у природничому класі, 12 відвідують фа­культативні заняття з біології, 5 — займаються у гуртку з психології, 8 — відвідують школу мистецтв.
Діти із задоволенням займаються і позакласною роботою в біологічному кабінеті. Готують роздатковий матеріал, гербарії, займаються оформленням сте­ндів, ремонтують обладнання, випускають газету "Юний біолог", займаються у літній школі для обдарованих учнів.
Безумовно, робота в такому класі вимагає від учителя вищого фахового рі­вня, значного часу на підготовку до уроку, більшого напруження у порівнянні з традиційним навчанням. Але праця вчителя в спеціалізованому класі еквівален­тно компенсується більш значним розвитком особистості, розкриттям творчого потенціалу кожного учня, формуванням інтелектуальної, емоційної, духовної сфери молодої людини.Si



Всеукраїнської науково-методичної конференції "Розвиток біологічної освіти в Україні"-Мелітополь, (26-27 вересня), 2006.С 79-82

Ответить

Вернуться в «Розвиток біологічної освіти в Україні»