МЕТОДИКА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ З.П. Карюк Передмова

Розглядається сучасний стан і перспективи розвитку біологічної освіти, впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному та виховному процесах у загальношкільних, позашкільних та вищих навчальних закладах.
Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

МЕТОДИКА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ З.П. Карюк Передмова

Сообщение root » 29 окт 2007, 16:21

МЕТОДИКА ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
З.П. Карюк
Передмова
В умовах сьогодення екологічна культура є запорукою розвитку і збере­ження людини та суспільства в цілому, необхідним елементом відродження держави. Саме тому формування екологічної культури людини, гармонії її від­носин із природою є пріоритетними напрямками виховання державної націона­льної програми „Освіта (Україна XXI століття)", концепції екологічної освіти України, концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти.
Велика роль у розв'язанні цих завдань відводиться позашкільним закла­дам, зокрема еколого-натуралістичним центрам (станціям юних натуралістів).
Дана методика розглядає основні напрямки формування екологічного сві­тогляду, екологічного мислення, екологічної культури, моралі, етики підростаю­чого покоління.
Розкриваються форми і методи виховання в дітей та юнацтва любові до рі­дного краю, природи, готовності до діяльності по її охороні на прикладі досвіду роботи навчальних закладів Полтавської області.
Пропонована методика розрахована на працівників та вихованців позашкі­льних навчальних закладів, керівників творчих учнівських об'єднань шкіл, учи­телів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Сучасна молодь вступає в життя в епоху не тільки бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції та демо­графічного вибуху. Дедалі більше забруднення атмосфери, гідросфери та літо­сфери, накопичення величезних об'ємів відходів людської діяльності при одно­часному виснаженні майже всіх видів природних ресурсів призвели до розвитку екологічної кризи. Екологічні проблеми належать до числа найболючіших і гло­бальних проблем сучасності. Природа жорстоко карає людину за споживацьке ставлення до себе, забруднення довкілля, нерозумний егоїзм. Коли на догоду швидкому промисловому розвитку приносилися в жертву багатства живої при­роди, людям здавалося, що це робиться в ім'я високого життєвого рівня. Вияви­лося ж, що доступність благ і зовнішній комфорт ніщо у порівнянні із погіршен­ням стану довкілля і самопочуття людини.
Людству потрібні нова філософія життя, висока екологічна культура і сві­домість.
Настав час керуватися в наших діях правилами іншого гуманізму - еколо­гічного. Основна його ідея - людина є лише частиною природи і Космосу, з за­конами і силами яких вона повинна рахуватися. Не владарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не „царем природи", а її невіддільною часткою. Хотілося б, щоб молоді люди, яким відкриває свої двері XXI ст. пам'ятали слова римського мислителя Л.Сенеки, сказані ще в І ст. н. е.: „Жити щасливо і жити в злагоді з природою - одне й те саме".
Пізнання довкілля допоможе змінити наші погляди і дії, щоб у майбут­ньому ми не перетворилися на руйнівників біосфери, частиною якої є самі. І свя­тий обов'язок дорослих навчити дітей дивитися і бачити красу навколишнього світу, створити для них можливості одержувати нові враження, проявляти мило­сердя, співчуття до всього живого, виховувати готовність прийти на допомогу природі.
Мета екологічного виховання
Основною метою екологічного виховання є формування екологічної сві­домості та культури особистості, усвідомлення себе часткою природи, гармоні­зація стосунків у системі „людина-суспільство-природа", формування навичок, екологічного мислення, що Грунтуються на ставленні до природи як універсаль­ної, унікальної цінності.
Завдання екологічної виховання
1. Формування екологічної культури, що передбачає:
- виховання розуміння сучасних екологічних проблем держави і світу, ус­відомлення їх важливості, актуальності й універсальності;
-відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах з довкіллям, виховання любові до рідної природи.
1.Засвоєння наукових знань про закономірності розвитку природи як ос­нови для прийняття оптимальних рішені».
2.Розвиток потреби у спілкуванні і природою.
3.Оволодіння нормами поведінки І ДОВКІЛЛІ.
1.Набуття навичок активної діяльності по охороні, покращенню та відно * вленню навколишнього середовища.
2.Зосередження уваги учнів на розв'язанні екологічних проблем і прийн ятті рішень.
3.Пробудження в учнів, вихованців занепокоєності станом природи, їх­нього безпосереднього оточення та планети в цілому, ініціювання екологічною мислення та екологічної поведінки у повсякденному житті.
8. Виховання постійної турботи про власне здоров'я та здоров'я довкілля.
Надзвичайно важливо також, щоб екологічне виховання мало позитивну
основу, давало чітку надію на досягнення позитивних результатів.
Надмірне зосередження на екологічних катастрофах та погіршенні умов довкілля може пригнічувати дітей. Форми екологічного виховання Масові натуралістичні заходи.
З метою екологічного виховання позашкільними закладами області прово­диться залучення школярів до участі у Всеукраїнських конкурсах „Мій рідний край - моя земля", „Галерея кімнатних рослин", „До чистих джерел", „В об'єктиві натураліста", обласному конкурсі екологічних плакатів „Природа і люди", науково-освітніх проектах „Флора України: компас у зеленому світі", „Лишайники - індикатори стану атмосферного повітря".
Робота учасників масових еколого-натуралістичних заходів направлена на оздоровлення природного середовища, активізацію регіональних заходів „Чер­вона калина", „Наш дім - природа", операцій „Конвалія", „Підсніжник", „Леле­ка і ш., проведення пошукової дослідницької роботи по вивченню природи, трудове екологічне виховання, визначення локальних екологічних проблем сво­го регіону, виявлення згубного впливу на природу факторів людської діяльності та участь в роботах по їх усуненню.
Важливим заходом щодо поширення екологічних знгінь є проведення тиж­ня охорони навколишнього природного середовища: акції „Зелений паросток майбутнього", „День Землі", „День довкілля", „Дерево життя", „До чистих дже­рел", „Чиста планета", „Ріки мого дитинства". Екологічні стежки
Безпосередній контакт з природою - це елемент виховання зацікавленості, розвитку системного та логічного мислення, критичного аналізу. Тому організа­ція екологічних стежок - це перспективна форма природоохоронної освіти і ви-ховання.
Екологічна стежка - унікальна форма не лише природоохоронної пропага­нди, але і поєднаного з нею відпочинку. Вона повинна бути легко доступною.в будь-яку пору року, не протяжною, за науковою спрямованістю найрізноманіт­нішою - зоологічною, ботанічною, географічною, ландшафтно-екологічною.
Типи екологічних стежок: наукові, навчальні, рекреаційні, лікувально-оздоровчі, комплексні.
Основні призначення стежок - оздоровлення, рекреація, просвіта, навчан­ня і виховання.
Екологічна стежка створюється в мікрорайонах загальноосвітніх шкіл, ра­йонних, міських та обласних станцій юних натуралістів і туристів, на навчальних базах вузів, заповідних територіях за погодженням з органами місцевої влади.
Вивчення довкілля реалізується в процесі занять та позакласної натураліс­тичної роботи. Ці форми роботи пов'язані з основами біологічної науки і перед­бачають навчальні літні завдання. Ці завдання охоплюють такі питання, як будо­ва органів рослин, розмноження, взаємозв'язок рослин з факторами живої та не­живої природи, охорони рослин, поняття про таксономічні одиниці та інше.
Друга група завдань передбачає формування в учнів екологічної культури. Об'єктами вивчення екологічної стежки є рослинний і тваринний світ.
Під час роботи на зупинці „Верхнє озеро" знаходять такі рослини як оче­рет звичайний, сусак зонтичний, аїр звичайний, рогіз вузьколистий. Серед тва­рин можна зустріти очеретянку болотну, чайку озерну, качку-крижня.
Третя група літніх завдань пов'язана з вивченням впливу біологічного та антропогенного факторів на рослинні організми. Значне місце в ційц галузі за­вдань займає участь юннатів у практичній роботі по догляду за лісом, боротьбі зі шкідниками лісу.
Поряд з вивченням та гербаризацією рослин юннати одночасно висаджу­вали лікарські рослини на екологічну стежку. Це, зокрема, ромашка лікарська, ехінацея пурпурова, меліса лимонна, календула лікарська та ін. Екологічні експедиції
Однією із нетрадиційних форм екологічної освіти і виховання є проведен­ня екологічних експедицій. Ця форма роботи має на меті більш досконало по­ширювати екологічні знання, залучати більшу кількість дітей до природоохо­ронної справи, до науково-дослідницької роботи, до виховання в природі, а го­ловне - допомагає дітям знаходити світ захоплень.
Безпосередня практична діяльність школярів в природі при необмежених в часі й просторі можливостях створює сприятливі умови для значного і стабіль­ного формування екологічної культури (її інтелектуального, ціннісно-мотиваційного та діяльнісного компоненту) школяра, тобто формує новий тип мислення і дій щодо навколишнього середовища. В зв'язку з цим засвоєння уч­нями природничих знань набуває реального сенсу в повному розумінні цього слова, стає засобом досягнення мети екологічного виховання [6]. Польова екологічна практика
Гострота сучасних екологічних проблем поставила перед навчальними за­кладами важливе завдання - навчити виховувати молодь, здатну по-новому ви­рішувати проблеми охорони, перетворення та раціонального використання при­роди.
Полтавським обласним еколого-натуралістичним центром учнівської мо­лоді напрацьований значний досвід по проведенню польової екологічної практи­ки, екскурсій, уроків серед природи, екологічних спостережень та дослідів для школярів м. Полтави та Полтавської області і слухачів очно-заочної біологічної школи (ОЗБШ).
Після першого року навчання для слухачів ОЗБШ проводиться польова практика. Польова практика - це нова форма роботи з дітьми в природному се­редовищі.
Серед найголовніших завдань польової практики з учнями можна назвати такі: - виховання любові до природи рідного краю;
закріплення теоретичних знань, набутих під час занять;
оволодіння методами польових зоологічних та ботанічних досліджень;
вивчення фауни оточуючої місцевості;
проведення самостійних спостережень за живими об'єктами;
виконання дослідницьких робіт;
виявлення рідкісних видів рослин і тварин та їх охорона. Польова практика проводиться в стаціонарних умовах на біостаціонарі
природничого факультету „Лучки", що в Кобеляцькому районі на базі регіона­льного ландшафтного парку „Нижньоворсклянський" та на Бутовій горі (де жив і працював видатний вчений, перший Президент Української академії наук В.І. Вернадський).
Роботою практики керують викладачі Полтавського державного педагогі­чного університету ім. В.Г.Короленка.
Заняття передбачають як лекційні, лабораторні форми навчання, так і про­ведення практичних досліджень та самопідготовку учнів. Під час практики учні знайомляться з характеристикою екосистем (ліс, водойми, луки, агроценози) та технікою і методикою забору зоологічного матеріалу, видовим складом тварин і рослин Полтавщини, занесених до Червоної книги України, вивчають хребетних і безхребетних тварин проточних і непроточних водойм.
Екологічні дослідження зводяться до визначення антропогенного впливу на біогеоценози листяного лісу Бутової гори, визначення місця несанкціонова­них вирубок лісових насаджень.
Отже, під час польової практики слухачі ОЗБШ поповнюють багаж знань з різних біологічних дисциплін, знайомляться з науковою спадщиною академіка В.І.Вернадського, отримують навички топографічної зйомки, вивчають методи прогнозування погоди, навчаються самостійно спостерігати за тваринами в при­родних умовах, правильно обробляти зібрану інформацію, робити науково об­ґрунтовані висновки.
Працюючи над цією проблемою, колектив Полтавського обласного еколо-го-натуралістичного центру учнівської молоді використовує в своїй роботі від­еотеку „Екологія XXI століття", що була передана програмою Європейського Союзу Tacis „Підвищення інформованості населення з екологічних питань".
Значне місце в екологічні й освіті підростаючого покоління займає робота дитячих екологічних телестудій в регіонах. В 2006 році за кошти обласного фо­нду охорони навколишнього природного середовища буде придбана відеотека для всіх районних і міських еколого-натуралістичних центрів (станцій юних на­туралістів).
Література
І.Білявський ПО., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань. - К.: Либідь, 1997. 2.Роль заповідних територій в екологічній освіті і вихованні. Матеріали науково-практичного семінару (Біостаціонар ПДПУ, Полтавська область, Кобеляцький район, с Луч­ки). - Полтава: Верстка, 2003
3.Основи еколого-натуралістичної освіти. Науково-методичний посібник. - Київ, 2005
4.Хоменко В.А. Екологічне виховання в школі. - Полтава, 2000
5.Борейко Б.Е. Природоохранная эстетика в школе. - К.: Логос, 2005
б.Пустовіт Г.П Дослідницька робота учнів з екології в позашкільних установах і шко-
лах.-Київ, 1996
7.Сусахіна Л.В. До чистого довкілля - разом. - Полтава: Оріяна, 2005 8,Охріменко IB. Національна система виховання: регіональний аспект. Досвід, про­блеми, перспективи. - Полтава: ПОІПОПП, 1996


Всеукраїнської науково-методичної конференції "Розвиток біологічної освіти в Україні"-Мелітополь, (26-27 вересня), 2006.С 84-89

Ответить

Вернуться в «Розвиток біологічної освіти в Україні»