СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ СОЦІУМІ Л.В. Тихенко

Розглядається сучасний стан і перспективи розвитку біологічної освіти, впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному та виховному процесах у загальношкільних, позашкільних та вищих навчальних закладах.
Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ СОЦІУМІ Л.В. Тихенко

Сообщение root » 29 окт 2007, 16:27

СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ СОЦІУМІ
Л.В. Тихенко
Тривалий час відносини "природа-люддаа-суспільство" будувалися одно-сторонньо, без урахування зворотних процесів. Споживацьке відношення до природи призвело до суттєвого зменшення площ лісів, боліт, лук, водойм, до «екологічних хвороб» рослин, тварин, людей. Подібні негаразди сьогодення мо­жна й далі перелічувати. Однак, якщо екологчними проблемами буде опікува­тись уся людська спільнота в цілому і кожна людина зокрема, ситуацію можна змінити на краще.
Тільки завдяки підвищенню рівня біологічної та екологічної обізнаності суспільства можна змінити стиль людського мислення стосовно довкілля. І це є переконанням не лише вчених та політиків, зле й пересічних громадян, адже біологічно обізнана людина, ким би вона не працювала, яку б посаду не обійма­ла, зможе жити у злагоді з природою.
У зв'язку з цим важлива роль у формуванні біологічної освіченості насе­лення належить закладам освіти. При цьому на кожному етапі освітньої діяльно­сті вони виконують певні освітні завдання та мають відповідну специфіку: до­шкільні заклади знайомлять дітей з навколишнім світом, загальноосвітні - нада­ють базову біологічну та початкову екологічну освіту, позашкільні - забезпечу­ють інтеграцію загальноприродничих знань.
Сучасна система біологічної освіти в Україні грунтується на поєднанні рі­зних форм освітньої та виховної роботи. «Позакласна й позашкільна робота з учнями в більшості випадків нерозривно пов'язана з навчально-виховним про­цесом, що здійснюється на уроках, і грунтується на знаннях, навичках і вміннях, набутих під час навчальних занять. Основна їх мета полягає в збагаченні, погли­бленні, закріпленні набутих учнями знань, застосуванні їх на практиці, розши­ренні загальноосвітнього кругозору школярів, формуванні у них наукового сві­тогляду, навичок самоосвіти, залученні до посильної суспільно-корисної праці, змістовної природоохоронної діяльності, підготовки до вибору професії».
Робота педагогічних колективів позашкільних закладів Сумської області спрямована на створення для дітей Сумщини такого креативного освітнього простору та комфортного позашкільного соціуму, в якому питання його біологі-зації трактується як процес введення біологічних знань в основу його навчально-виховної, просвітницької та організаційно-масової діяльності.
На нашу думку, модель біологізації позашкільного соціуму включає не лише збільшення кількості гуртків біологічного напрямку, але й збагачення змі­сту програм гуртків усіх напрямів позашкільної освіти блоками (модулями, роз­ділами) біологічного (валеологічного, природоохоронного) змісту, широке за­стосування наскрізних виховних програм; екологічно-просвітницьку роботу, відповідну підготовку педкадрів, залучення наукового потенціалу до розробки тематики та здійснення дослідницько-експериментальної роботи.
Безперервну, логічно обґрунтовану освіту, формування сучасного екологі­чного світогляду людини забезпечує система роботи, організована на основі со­ціально-педагогічної концепції екологічної освіти "Сім'я - дошкільна установа -школа - позашкільний та вищий навчальні заклади" [1].
Основна ідея концепції знайшла своє відображення в діяльності 7 поза­шкільних закладів еколого-натуралістичного спрямування та 5 еколого-натуралістичних відділів комплексних позашкільних навчальних закладів Сум­щини. У 600 учнівських творчих об'єднаннях сільськогосподарського, природо­охоронного, фенологічного, валеологічного, народознавчого, біологічного та інших напрямків займаються понад 9 тисяч дітей та підлітків.
Основною метою роботи всіх гуртків еколого-натуралістичного напрямку є розширення та поглиблення шкільних знань вихованців з біології, що відпові­дає двоступеневому принципу надання підростаючому поколінню біологічної освіти. Навчально-виховний процес організований на 3 навчальних рівнях: поча­тковому, основному та вищому.
Переважну більшість складають гуртки біологічного профілю. Саме вони з їх розмаїттям форм навчально-виховного процесу є полем діяльності для синтезу природничо-наукової, гуманітарної, технологічної, загальнолюдської і духовної культури [2,3].
В області працюють 116 гуртків та інших творчих об'єднань біологічного напрямку, серед яких слід відзначити роботу школи натуралістичних досліджень «Юний біолог» (Сумська міська СЮН), «Юні квітникарі» (Ямпільська районна СЮН), «Юні знавці лікарських рослин» (Шосткинська міська СЮН).
Метою роботи гуртків сільськогосподарського профілю є ознайомлення ви­хованців з різними напрямами сільськогосподарського виробництва, надання їм основ економічних та природоохоронних знань, формування навичок роботи з су­часною технікою. Робота таких гуртків сприяє профорієнтації та допрофесійній підготовці вихованців. Вона здійснюється в 4 позашкільних закладах області.
Робота екологічних гуртків спрямована на формування у вихованців еко­логічної культури, вмінь і навичок пропагандистської та практичної природо­охоронної роботи. Потреба у організації роботи таких гуртків є всюди, але реа­льно в області їх діє 125.
Гуртки валеологічного спрямування дають вихованцям не лише основи знань про здоров'я людини, але й сприяти, формуванню в них навичок здорово­го способу життя. Таких гуртків в обласіі дії понад 30.
За останні три роки в області зМЧНО чбілі,шилась кількість гуртків та ін­ших творчих об'єднань з інтегрованим МІСТОМ навчання: техніко-біологічних
(„Фотонатуралісти", „Коренева пластика", „Ремонт сільськогосподарської техні ки", „Біологія + інформатика"), біолого-народознавчих („Народний календар", „Народна іграшка"), еколого-краєзнавчих („Екологічне краєзнавство", „Ланд­шафтний дизайн"), біологічно-декоративно-прикладних („Фітодизайн", „Флори­стика", „Вироби із соломки", „Лозоплетіння").
Особливе місце належить науково-дослідницьким гурткам та секціям. Те­матика науково-дослідницьких робіт вихованців в основному, визначається на­вчальними програмами, але в останній період в області спостерігається тенден­ція їх практичного спрямування. Так, на Сумській міській СЮН протягом 2001 -2005 років проводилась науково-дослідницька робота з промислового птахівни­цтва (кер. кандидат сільськогосподарських наук Остапенко В.І.), вихованці Кро-левецької районної СЮН продовжують дослідження біологічних особливостей унікальної яблуні-колонії, працюють над дослідженням сортів картоплі (кер. ка­ндидат сільськогосподарських наук Когут І.Д.), юні натуралісти Шосткинської міської СЮН продовжували роботу по дослідженню, введенню в культуру, акліматизації дикорослих рослин-радіопротекторів (кер. доктор біологічних на­ук, науковий співробітник Київського державного ботанічного саду Смик Г.К.).
Науково-дослідницька діяльність учнівської молоді області не обмежуєть­ся гуртковою роботою. Серед інших організаційних форм - польові практики під керівництвом викладачів Сумського національного аграрного університету та наукових співробітників державних заповідників „Михайлівська цілина" та Дес-нянсько-Старогутського; біологічні та екологічні експедиції, систематизована дослідницька робота на базі пам'яток природи місцевого значення: Шкуратівсь-кого та Тростянецького дендропарків, ботанічного саду державного значення «Ямпільський» Ямпільської районної СЮН [4, 5].
Для інтелектуально обдарованої учнівської молоді організовано роботу хіміко-біологічного відділення Сумського територіального відділення МАН України. В 6 його секціях щороку навчаються 200 учнів. їх науково-дослідницькі роботи неодноразово відмічались як кращі у Всеукраїнському кон­курсі науково-дослідницьких робіт, частина з них розроблена за замовленнями сільськогосподарських та промислових підприємств, закладів охорони здоров'я та мають практичне втілення.
Серед нетрадиційних форм біологічної освіти - обласна аграрна школа, гу­ртки та школи раннього творчого розвитку з еколого-натурапістичним змістом роботи, гуртки по підготовці інструкторів сільського зеленого туризму.
Особливо важливою є практична спрямованість навчально-виховного проце­су. Навички продуктивної праці вихованці позашкільних закладів здобувають на НДЗД, тваринницьких фермах та у живих куточках, в 16 учнівських лісництвах.
З метою привернення уваги громадськості до екологічних проблем у регі­оні в області проводяться культурно-просвітнСТВОРЕННЯ МОДЕЛІ БІОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ У ПОЗАШКІЛЬНОМУ СОЦІУМІ
Л.В. Тихенко
Тривалий час відносини "природа-люддаа-суспільство" будувалися одно-сторонньо, без урахування зворотних процесів. Споживацьке відношення до природи призвело до суттєвого зменшення площ лісів, боліт, лук, водойм, до «екологічних хвороб» рослин, тварин, людей. Подібні негаразди сьогодення мо­жна й далі перелічувати. Однак, якщо екологчними проблемами буде опікува­тись уся людська спільнота в цілому і кожна людина зокрема, ситуацію можна змінити на краще.
Тільки завдяки підвищенню рівня біологічної та екологічної обізнаності суспільства можна змінити стиль людського мислення стосовно довкілля. І це є переконанням не лише вчених та політиків, зле й пересічних громадян, адже біологічно обізнана людина, ким би вона не працювала, яку б посаду не обійма­ла, зможе жити у злагоді з природою.
У зв'язку з цим важлива роль у формуванні біологічної освіченості насе­лення належить закладам освіти. При цьому на кожному етапі освітньої діяльно­сті вони виконують певні освітні завдання та мають відповідну специфіку: до­шкільні заклади знайомлять дітей з навколишнім світом, загальноосвітні - нада­ють базову біологічну та початкову екологічну освіту, позашкільні - забезпечу­ють інтеграцію загальноприродничих знань.
Сучасна система біологічної освіти в Україні грунтується на поєднанні рі­зних форм освітньої та виховної роботи. «Позакласна й позашкільна робота з учнями в більшості випадків нерозривно пов'язана з навчально-виховним про­цесом, що здійснюється на уроках, і грунтується на знаннях, навичках і вміннях, набутих під час навчальних занять. Основна їх мета полягає в збагаченні, погли­бленні, закріпленні набутих учнями знань, застосуванні їх на практиці, розши­ренні загальноосвітнього кругозору школярів, формуванні у них наукового сві­тогляду, навичок самоосвіти, залученні до посильної суспільно-корисної праці, змістовної природоохоронної діяльності, підготовки до вибору професії».
Робота педагогічних колективів позашкільних закладів Сумської області спрямована на створення для дітей Сумщини такого креативного освітнього простору та комфортного позашкільного соціуму, в якому питання його біологі-зації трактується як процес введення біологічних знань в основу його навчально-виховної, просвітницької та організаційно-масової діяльності.
На нашу думку, модель біологізації позашкільного соціуму включає не лише збільшення кількості гуртків біологічного напрямку, але й збагачення змі­сту програм гуртків усіх напрямів позашкільної освіти блоками (модулями, роз­ділами) біологічного (валеологічного, природоохоронного) змісту, широке за­стосування наскрізних виховних програм; екологічно-просвітницьку роботу, відповідну підготовку педкадрів, залучення наукового потенціалу до розробки тематики та здійснення дослідницько-експериментальної роботи.
Безперервну, логічно обґрунтовану освіту, формування сучасного екологі­чного світогляду людини забезпечує система роботи, організована на основі со­ціально-педагогічної концепції екологічної освіти "Сім'я - дошкільна установа -школа - позашкільний та вищий навчальні заклади" [1].
Основна ідея концепції знайшла своє відображення в діяльності 7 поза­шкільних закладів еколого-натуралістичного спрямування та 5 еколого-натуралістичних відділів комплексних позашкільних навчальних закладів Сум­щини. У 600 учнівських творчих об'єднаннях сільськогосподарського, природо­охоронного, фенологічного, валеологічного, народознавчого, біологічного та інших напрямків займаються понад 9 тисяч дітей та підлітків.
Основною метою роботи всіх гуртків еколого-натуралістичного напрямку є розширення та поглиблення шкільних знань вихованців з біології, що відпові­дає двоступеневому принципу надання підростаючому поколінню біологічної освіти. Навчально-виховний процес організований на 3 навчальних рівнях: поча­тковому, основному та вищому.
Переважну більшість складають гуртки біологічного профілю. Саме вони з їх розмаїттям форм навчально-виховного процесу є полем діяльності для синтезу природничо-наукової, гуманітарної, технологічної, загальнолюдської і духовної культури [2,3].
В області працюють 116 гуртків та інших творчих об'єднань біологічного напрямку, серед яких слід відзначити роботу школи натуралістичних досліджень «Юний біолог» (Сумська міська СЮН), «Юні квітникарі» (Ямпільська районна СЮН), «Юні знавці лікарських рослин» (Шосткинська міська СЮН).
Метою роботи гуртків сільськогосподарського профілю є ознайомлення ви­хованців з різними напрямами сільськогосподарського виробництва, надання їм основ економічних та природоохоронних знань, формування навичок роботи з су­часною технікою. Робота таких гуртків сприяє профорієнтації та допрофесійній підготовці вихованців. Вона здійснюється в 4 позашкільних закладах області.
Робота екологічних гуртків спрямована на формування у вихованців еко­логічної культури, вмінь і навичок пропагандистської та практичної природо­охоронної роботи. Потреба у організації роботи таких гуртків є всюди, але реа­льно в області їх діє 125.
Гуртки валеологічного спрямування дають вихованцям не лише основи знань про здоров'я людини, але й сприяти, формуванню в них навичок здорово­го способу життя. Таких гуртків в обласіі дії понад 30.
За останні три роки в області зМЧНО чбілі,шилась кількість гуртків та ін­ших творчих об'єднань з інтегрованим МІСТОМ навчання: техніко-біологічних
(„Фотонатуралісти", „Коренева пластика", „Ремонт сільськогосподарської техні ки", „Біологія + інформатика"), біолого-народознавчих („Народний календар", „Народна іграшка"), еколого-краєзнавчих („Екологічне краєзнавство", „Ланд­шафтний дизайн"), біологічно-декоративно-прикладних („Фітодизайн", „Флори­стика", „Вироби із соломки", „Лозоплетіння").
Особливе місце належить науково-дослідницьким гурткам та секціям. Те­матика науково-дослідницьких робіт вихованців в основному, визначається на­вчальними програмами, але в останній період в області спостерігається тенден­ція їх практичного спрямування. Так, на Сумській міській СЮН протягом 2001 -2005 років проводилась науково-дослідницька робота з промислового птахівни­цтва (кер. кандидат сільськогосподарських наук Остапенко В.І.), вихованці Кро-левецької районної СЮН продовжують дослідження біологічних особливостей унікальної яблуні-колонії, працюють над дослідженням сортів картоплі (кер. ка­ндидат сільськогосподарських наук Когут І.Д.), юні натуралісти Шосткинської міської СЮН продовжували роботу по дослідженню, введенню в культуру, акліматизації дикорослих рослин-радіопротекторів (кер. доктор біологічних на­ук, науковий співробітник Київського державного ботанічного саду Смик Г.К.).
Науково-дослідницька діяльність учнівської молоді області не обмежуєть­ся гуртковою роботою. Серед інших організаційних форм - польові практики під керівництвом викладачів Сумського національного аграрного університету та наукових співробітників державних заповідників „Михайлівська цілина" та Дес-нянсько-Старогутського; біологічні та екологічні експедиції, систематизована дослідницька робота на базі пам'яток природи місцевого значення: Шкуратівсь-кого та Тростянецького дендропарків, ботанічного саду державного значення «Ямпільський» Ямпільської районної СЮН [4, 5].
Для інтелектуально обдарованої учнівської молоді організовано роботу хіміко-біологічного відділення Сумського територіального відділення МАН України. В 6 його секціях щороку навчаються 200 учнів. їх науково-дослідницькі роботи неодноразово відмічались як кращі у Всеукраїнському кон­курсі науково-дослідницьких робіт, частина з них розроблена за замовленнями сільськогосподарських та промислових підприємств, закладів охорони здоров'я та мають практичне втілення.
Серед нетрадиційних форм біологічної освіти - обласна аграрна школа, гу­ртки та школи раннього творчого розвитку з еколого-натурапістичним змістом роботи, гуртки по підготовці інструкторів сільського зеленого туризму.
Особливо важливою є практична спрямованість навчально-виховного проце­су. Навички продуктивної праці вихованці позашкільних закладів здобувають на НДЗД, тваринницьких фермах та у живих куточках, в 16 учнівських лісництвах.
З метою привернення уваги громадськості до екологічних проблем у регі­оні в області проводяться культурно-просвітницькі заходи біологічного та еко­логічного змісту. Щорічно понад 7 тисяч дітей з 170 загальноосвітніх та поза­шкільних закладів беруть участь у 25 масових природоохоронних і натуралісти­чних заходах, 20 з яких - всеукраїнського рівня, 5 - започатковані в області. Пе­дагогічні колективи активно працюють над впровадженням організованих форм дитячого оздоровлення. Кожного року в різних регіонах області в профільних, наметових таборах, таборах праці та відпочинку оздоровлюються понад 3 тисячі юннатів.
Традиційними стали зльоти юних лісівників, збори активістів юннатівсь­кого руху «Природу Сумщини збережемо», конкурси екологічних агітбригад, екологічний конгрес "Молодь Сумщини на захист Землі".
Координацію еколого-натуралістичної роботи в закладах освіти області здійснює Сумський обласний центр позашкільної освіти та роботи з таланови­тою молодцю. Спираючись на досвід роботи закладу як обласного методико-координаційного центру спеціалістами Центру розроблена загальна педтехноло-гія роботи гуртків та інших творчих об'єднань, апробація якої з 2005 року про­ходить у всіх позашкільних закладах області. За матеріалами з досвіду роботи педагогів Центру випущено спецвипуск журналу «Педагогічна Сумщина».
Традиційним в області став конкурс професійної майстерності "Творча особистість року" та конкурс авторських методичних матеріалів. Матеріали тво­рчо працюючих педагогів висвітлюються у періодичних виданнях Центру "По-зашкілля Сумщини", "Методичний вісник", «Зерна педагогічного досвіду». Для оперативного забезпечення педагогів області інформаційними та методичними матеріалами започатковано роботу web-сторінки (www. ocpo. sumy. ua).
Педагоги області мають можливість користуватися послугами інформа-ційно-методичного банку СОЦПО та РТМ, в якому зібрано понад 300 методич­них матеріалів еколого-натуралістичного напряму. З метою підвищення фахової компетентності педагогів на базі Центру організовано роботу обласного методи­чного об'єднання завідуючих відділами та методистів еколого-натуралістичного напряму, для керівників гуртків проводяться методико-педагогічні заходи: семі­нари, семінари-практикуми, "круглі столи" тощо. З метою впровадження тренін-гових технологій по формуванню у вихованців навичок здорового способу жит­тя налагоджено роботу постійно діючого семінару-практикуму.
З метою підвищення ефективності біологічної освіти використовується та­ка форма просвітницької роботи як відеолекторій. Відеолекторії Сумського об­ласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, Сумсь­кої, Шосткинської, Конотопської СЮН працюють за програмами TACIS. їх по­слугами постійно користуються вчителі біології, екології, керівники гурткової роботи, викладачі вищих навчальних закладів.
Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати, що досвід педколек-тивів позашкільних закладів області підтверджує актуальність та дієвість соціа­льно-педагогічної концепції НЕНЦ „Сім'я - дошкільний заклад - школа - поза­шкільні та вищі навчальні заклади". Під час Всеукраїнського семінару, який був проведений в на базі позашкільних закладів області у серпні 2006 року, його учасники ознайомилися з новими соціально-педагогічними моделями еколого-натуралістичної освіти: „Районним університетом природи" Ямпільської район­ної СЮН, „Школи раннього творчого розвитку „Журавлик" Сумської міської СЮН, „Міжшкільним екологічним парламентом" Шосткинської міської СЮН.
Приємно відзначити той факт, що учасники семінару дали високу оцінку роботи педагогічних колективів позашкільних закладів Сумщини. Відзначено вмілий менеджмент позашкільної освіти, широке застосування інтегративних форм роботи, використання різноманітних соціально-педагогічних моделей біо­логічної освіти, співпраці з бізнесовими структурами, державними, громадськи-
ми установами та організаціями.
Педагогічні колективи позашкільних закладів області знаходяться у по­стійному творчому пошуку. Перед кожним педагогом стоїть конкретне завдання: кожне заняття гуртка, кожен захід повинен бути цікавим, сучасним, змістовним. Звичайно, ці завдання можна вирішити за умов наявності відповідної матеріаль­но-технічної бази, професійної підготовки педагогів, розробки та впровадження нових педагогічних технологій. Певною мірою вирішенню зазначених проблем сприяє обласна програма розвитку позашкільних навчальних закладів. Разом з тим, враховуючи реальну ситуацію в освітянській політиці в цілому та завдання біологізації освіти зокрема, нами визначені приоритетні напрямки розвитку еко­лого-натуралістичної роботи в області. Це, насамперед, впровадження нових на­вчальних планів і програм, поліпшення забезпечення закладів науково-методичними матеріалами, зміцнення їх навчально-матеріальної бази, підви­щення ефективності методичної роботи з педагогічними працівниками, удоско­налення просвітницької роботи.
Література
1. Вербицький В.В.Формування практичного розуму цілеспрямованого учня. З досвіду
• сталого розвитку позашкільної еколого-натуралістичної освіти - К.: «Деміур», 2002 р.
1.Вербицький В.В. Організаційно-методичні засади еколого-натуралістичної роботи позашкільних навчальних закладів (2003-2008 роки) // Рідна школа. -2006. № 8 .- С. 5-9.
2.Вербицький В.В. Еколого-натуралістична освіта в Україні: історія, проблеми, перс­пективи - К.: СМП "Аверс", 2003. - 302 с
3.Організація та проведення екологічних таборів: Методичні рекомендації. / Під заг. ред Н.Г. Стеценка, к. б. н. С.М. Панченка - Суми, 2002. - 40 с
4.Польові практичні заняття в екологічних таборах (з досвіду роботи НПП «Дсснянсь-ко-Старогутський»): Методичні вказівки / Під заг. ред. к. б. н. С.М. Панченка - Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. - 44 сицькі заходи біологічного та еко­логічного змісту. Щорічно понад 7 тисяч дітей з 170 загальноосвітніх та поза­шкільних закладів беруть участь у 25 масових природоохоронних і натуралісти­чних заходах, 20 з яких - всеукраїнського рівня, 5 - започатковані в області. Пе­дагогічні колективи активно працюють над впровадженням організованих форм дитячого оздоровлення. Кожного року в різних регіонах області в профільних, наметових таборах, таборах праці та відпочинку оздоровлюються понад 3 тисячі юннатів.
Традиційними стали зльоти юних лісівників, збори активістів юннатівсь­кого руху «Природу Сумщини збережемо», конкурси екологічних агітбригад, екологічний конгрес "Молодь Сумщини на захист Землі".
Координацію еколого-натуралістичної роботи в закладах освіти області здійснює Сумський обласний центр позашкільної освіти та роботи з таланови­тою молодцю. Спираючись на досвід роботи закладу як обласного методико-координаційного центру спеціалістами Центру розроблена загальна педтехноло-гія роботи гуртків та інших творчих об'єднань, апробація якої з 2005 року про­ходить у всіх позашкільних закладах області. За матеріалами з досвіду роботи педагогів Центру випущено спецвипуск журналу «Педагогічна Сумщина».
Традиційним в області став конкурс професійної майстерності "Творча особистість року" та конкурс авторських методичних матеріалів. Матеріали тво­рчо працюючих педагогів висвітлюються у періодичних виданнях Центру "По-зашкілля Сумщини", "Методичний вісник", «Зерна педагогічного досвіду». Для оперативного забезпечення педагогів області інформаційними та методичними матеріалами започатковано роботу web-сторінки (www. ocpo. sumy. ua).
Педагоги області мають можливість користуватися послугами інформа-ційно-методичного банку СОЦПО та РТМ, в якому зібрано понад 300 методич­них матеріалів еколого-натуралістичного напряму. З метою підвищення фахової компетентності педагогів на базі Центру організовано роботу обласного методи­чного об'єднання завідуючих відділами та методистів еколого-натуралістичного напряму, для керівників гуртків проводяться методико-педагогічні заходи: семі­нари, семінари-практикуми, "круглі столи" тощо. З метою впровадження тренін-гових технологій по формуванню у вихованців навичок здорового способу жит­тя налагоджено роботу постійно діючого семінару-практикуму.
З метою підвищення ефективності біологічної освіти використовується та­ка форма просвітницької роботи як відеолекторій. Відеолекторії Сумського об­ласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, Сумсь­кої, Шосткинської, Конотопської СЮН працюють за програмами TACIS. їх по­слугами постійно користуються вчителі біології, екології, керівники гурткової роботи, викладачі вищих навчальних закладів.
Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати, що досвід педколек-тивів позашкільних закладів області підтверджує актуальність та дієвість соціа­льно-педагогічної концепції НЕНЦ „Сім'я - дошкільний заклад - школа - поза­шкільні та вищі навчальні заклади". Під час Всеукраїнського семінару, який був проведений в на базі позашкільних закладів області у серпні 2006 року, його учасники ознайомилися з новими соціально-педагогічними моделями еколого-натуралістичної освіти: „Районним університетом природи" Ямпільської район­ної СЮН, „Школи раннього творчого розвитку „Журавлик" Сумської міської СЮН, „Міжшкільним екологічним парламентом" Шосткинської міської СЮН.
Приємно відзначити той факт, що учасники семінару дали високу оцінку роботи педагогічних колективів позашкільних закладів Сумщини. Відзначено вмілий менеджмент позашкільної освіти, широке застосування інтегративних форм роботи, використання різноманітних соціально-педагогічних моделей біо­логічної освіти, співпраці з бізнесовими структурами, державними, громадськи-
ми установами та організаціями.
Педагогічні колективи позашкільних закладів області знаходяться у по­стійному творчому пошуку. Перед кожним педагогом стоїть конкретне завдання: кожне заняття гуртка, кожен захід повинен бути цікавим, сучасним, змістовним. Звичайно, ці завдання можна вирішити за умов наявності відповідної матеріаль­но-технічної бази, професійної підготовки педагогів, розробки та впровадження нових педагогічних технологій. Певною мірою вирішенню зазначених проблем сприяє обласна програма розвитку позашкільних навчальних закладів. Разом з тим, враховуючи реальну ситуацію в освітянській політиці в цілому та завдання біологізації освіти зокрема, нами визначені приоритетні напрямки розвитку еко­лого-натуралістичної роботи в області. Це, насамперед, впровадження нових на­вчальних планів і програм, поліпшення забезпечення закладів науково-методичними матеріалами, зміцнення їх навчально-матеріальної бази, підви­щення ефективності методичної роботи з педагогічними працівниками, удоско­налення просвітницької роботи.
Література
1. Вербицький В.В.Формування практичного розуму цілеспрямованого учня. З досвіду
• сталого розвитку позашкільної еколого-натуралістичної освіти - К.: «Деміур», 2002 р.
1.Вербицький В.В. Організаційно-методичні засади еколого-натуралістичної роботи позашкільних навчальних закладів (2003-2008 роки) // Рідна школа. -2006. № 8 .- С. 5-9.
2.Вербицький В.В. Еколого-натуралістична освіта в Україні: історія, проблеми, перс­пективи - К.: СМП "Аверс", 2003. - 302 с
3.Організація та проведення екологічних таборів: Методичні рекомендації. / Під заг. ред Н.Г. Стеценка, к. б. н. С.М. Панченка - Суми, 2002. - 40 с
4.Польові практичні заняття в екологічних таборах (з досвіду роботи НПП «Дсснянсь-ко-Старогутський»): Методичні вказівки / Під заг. ред. к. б. н. С.М. Панченка - Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. - 44 с


Всеукраїнської науково-методичної конференції "Розвиток біологічної освіти в Україні"-Мелітополь, (26-27 вересня), 2006.С 92-96

Ответить

Вернуться в «Розвиток біологічної освіти в Україні»