ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ТРАВ'ЯНИСТИХ ФІТОЦЕНОЗІВ НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ О. І. Лісовець

Розглядається сучасний стан і перспективи розвитку біологічної освіти, впровадження та використання інноваційних педагогічних технологій у навчальному та виховному процесах у загальношкільних, позашкільних та вищих навчальних закладах.
Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ТРАВ'ЯНИСТИХ ФІТОЦЕНОЗІВ НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ О. І. Лісовець

Сообщение root » 29 окт 2007, 16:31

ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ТРАВ'ЯНИСТИХ ФІТОЦЕНОЗІВ НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ
О. І. Лісовець
З метою екологічного моніторингу в Присамар'ї в межах стаціонарних пробних площ Міжнародного біосферного. стаціонару Дніпропетровського наці­онального університету проводяться дослідження зональних та азональних трав'янистих фітоценозів - вивчаються їхній склад, флористична та екоморфна структура, умови зростання. Спостереження ведуться на 6-ти моніторингових пробних площах (ПП) 10x10 м2, розташованих у різних геоморфологічних умо­вах на плакорі та крутобережжі р. Самари з 1999-го року. Рослинні угруповання ПП 1-4 і 6 представлені ділянками степової рослинності з різними домінантами (Festuca valesiaca Gaud., Koeleria cristata (L.) Coult, Stipa capillata L., Botriochloa ischaemum (L.) Keng, Plantago media L.), ПП 5 - лучним фітоценозом з перева­гою Elytrigia repens (L.) Nevski. В 2005 році дослідні площі відвідувались 8 разів протягом вегетаційного періоду з квітня по вересень. Фіксувались видовий склад, фази розвитку, проективне покриття рослин. Останній показник визнача­ли окомірно, за допомогою рамки Л.Г. Раменського (1938) і порівняльних етало­нів (Неронов, 2002).
Під час спостережень на пробних площах зареєстровано 118 видів рослин, які належать до 33 родин. Найчисельнішими є родини Айстрові (Asteraceae), що включає 25 % видів, Злакові (Роасеае) - 13 %, Губоцвіті (Lamiaceae) - 10 %. Найвища флористична різноманітність спостерігалася на плакорі: на ПП 1 зафі­ксовано 70 видів, на ПП 2 - 57, на ПП 6 - 65; дещо нижчою вона була в степових угрупованнях на крутобережжі: на ПП 3 зростало 43 види, на ПП 4 - 48; найни­жчим цей показник був в лучному фітоценозі (ПП 5) - 32 види. Таким чином, найвище фіторізноманіття характерне для плакорних степових фітоценозів. На схилах крутобережжя зі змитими ґрунтами воно знижується приблизно на тре­тину, в лучному дослідженому угрупованні - майже вдвічі. Протягом вегетацій­ного сезону найвищі показники різноманіття вегетуючих рослин в степових угрупованнях зафіксовані в кінці червня-середині липня, в лучному - в серпні-вересні. Можливо, це пов'язано з сінокісним використанням останньої ділянки.
При дослідженні виявлені види, які, зростаючи в різних умовах, мали від­мінності в термінах вступу до фаз цвітіння і плодоношення. Наприклад, на кру­тих схилах південної експозиції крутобережжя шавлія поникла (Salvia nutans L.), чистець прямий (Stachis recta L.) і молочай степовий (Euphorbia stepposa Zoz) за­цвітали приблизно на три тижні раніше, ніж на плакорі. Льонолисник польовий (Thesium arvense Horvatovszky) спочатку починав цвісти на схилах південної експозиції і пологих ділянках, пізніше - на схилах північної експозиції. Кульба­ба лікарська (Taraxacum officinale Webb ex Wigg.) в лучних угрупованнях зацві­тала приблизно на 5 тижнів пізніше, ніж в степових. Китятки подільські (Polygala podolica DC.) утворювали плоди на крутих крутобережних схилах пів­денної експозиції раніше, ніж в інших місцезростаннях. Відносні кількості кві­тучих і плодючих видів змінювались на перевагу останніх в степових угрупо­ваннях крутобережжя (ПП 3, 4) приблизно в середині червня - на шість тижнів
раніше, ніж в плакорних степових фітоценозах з різними домінантами на більш положистих ділянках (ПП 1, 2, 6).
Загальне проективне покриття живих рослин на пробних площах станови­ло 50 - 80 %. Максимальні значення цього показника, а отже й фітомаси (проду­ктивності) зеленої частини рослин в степових фітоценозах зафіксовані в середи­ні липня. В лучному угрупованні перший максимум проективного покриття спо­стерігався на початку червня, другий (після викошування) - в середині серпня.
До складу степових фітоценозів Присамар'я входять рідкісні рослини: ко­вила волосиста (Stipa capillata) (занесений до Червоної книги України, статус 3 -рідкісні), ковила Лессінга (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.) (занесений до Червоної книги України, статус 2 - вразливі), белевалія сарматська (Bellevalia sarmatica (Georgi) Woronow) (охороняється в області, статус 3 - рідкісні), ластовень азов­ський (Vincetoxicum maeoticum ІКІеор.) Barbar.) (занесений до Європейського Червоного списку зі статусом R - рідкісний, охороняється в області як зникаю­чий вид), льон Черняєва (Linum czerniaevii Klokov) (охороняється в області, ста­тус 3 - рідкісні), смовдь піскова (Peucedanum arenarium Waldst. et Kit) (охороня­ється в області, статус 1 -зникаючі) (Кучеревський, 2001). Структура та динамі­ка ценопопуляцій наведених видів потребують додаткового вивчення.
Багаторічна динаміка досліджених показників має діагностичне і прогнос­тичне значення для визначення змін екологічного режиму долини ріки Самари. Актуальність і доцільність цих спостережень зростають у зв'язку з розробкою екомережі степової зони, де рештки природної рослинності оцінюються в перс­пективі як екокоридори різного рівня (Вакаренко, 2002).



Всеукраїнської науково-методичної конференції "Розвиток біологічної освіти в Україні"-Мелітополь, (26-27 вересня), 2006.С 102-103

Ответить

Вернуться в «Розвиток біологічної освіти в Україні»