ДИТЯЧА ПАТОПСИХОЛОГІЯ ТА ЇЇ ЗАХВОРЮВАННЯ

Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

ДИТЯЧА ПАТОПСИХОЛОГІЯ ТА ЇЇ ЗАХВОРЮВАННЯ

Сообщение root » 02 фев 2012, 12:04

Авдєєнко В., Царькова О.В.

ДИТЯЧА ПАТОПСИХОЛОГІЯ ТА ЇЇ ЗАХВОРЮВАННЯ

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (м. Мелітополь)

1. До постановки проблеми. На сьогоднішній день існує достатня кількість проблем з приводу дитячої патопсихології, головною особливістюяких є її некоректне трактування з боку спеціалістів, які не мають відношення до даної галузі психології, а також некомпетентність психологів з проблеми патопсихології. Спеціалісти не знаючи повного обсягу проявів психіки роблять завчасні висновки спираючись на психіатрію, що є порушенням одного з правил кодексу психології, і являє собою нищівні наслідки у лікуванні дитячих патопсихологічних відхилень та захворювань. У сучасній психологічній науці на сьогоднішній день існують кваліфіковані спеціалісти з питань саме дитячої патопсихології. Однієюз центральних завдань дитячої патопсихології є діагностика психічного розвитку дітей з відхиленнями.У повному обсязі діагностується стан психічних процесів: мислення, пам'яті, сприйняття, уваги, атакож особливості діяльності дитини. Завданням патопсихолога є встановлення рівня розвитку дитини, визначення його відповідності або невідповідності віковим нормам, а також виявлення патологічних особливостей розвитку, і надання в подальшому певної допомоги, спрямованої на подолання певної психологічної проблеми
2. Аналіз розробленості проблеми у літературі. На сьогодні розмаїттям доступної літератури з дитячої патопсихології не можна похвалитися, але (Мэш Эрик, Дэвид Вольф) в роботі «Дитяча патопсихологія» яскраво розмежували усі поняття в описанні проблеми на реально існуючих дітях. Клінічніописи, допомогли зрозуміти проблему дитини в контексті теоретичногоматеріалуі забезпечили основу для всебічного вивчення характеру розладів, які пояснили з комплексних позицій, враховуючи біологічний, психологічний, соціальний вплив і їх взаємозалежність. (Н. В. Зверева, О. Ю. Казьмина, ). Ця стратегія була доповнена розглядом процесів розвитку, які визначають прояв кожного розладу. ( Б. В. Зейгарник). Вивчення розширених сімейних, культурних і соціальних умов, що впливають на розвиток, також важливо для розуміння дитячих розладів і є ключовою особливістю. Основними критеріями описання стали категоріальний і параметричний підходи. Кожен з методів забезпечив унікальні і важливі ухвали і точки зору.(Захаров ОлександрІванович)встановив взаємозв'язок патопсихологічних розладів з особливостями психічного розвитку, з умовами виховання і сімейними відносинами. (Зейгарник Б.В) розглядала патопсихологію з експериментальної точки зору. Одним з основних принципів патопсихологічного експерименту є системний якісний аналіз досліджуваних порушень психічної діяльності.(Е. Г. Каримулина). Цей принцип обумовлений теоретичними положеннями загальної психології. Психічні процеси формуються на протязі життя за механізмом присвоєння загальнолюдського досвіду, тому патопсихологічний експеримент спрямований не на дослідження та вимірювання окремих процесів, а на дослідження людини, здійснює реальну діяльність. Він спрямований на якісний аналіз різних форм розладу психіки, на розкриття механізмів порушеною діяльності і на можливості її відновлення.Рубинштейн С. Я. розглядала патопсихологію з точки зору психіатрії та зазначила, що психологія вивчає особливості таза кономірності психічного розвитку дитини, який переніс хворобу або її приступи, а дитяча психіатрія вивчає причини, закономірності перебігу іметодилікуваннясамої хвороби. Агавелян і Буторін висвітлили основні положення концепції дитячої патопсихології в контексті дефектології. Проблема розглядається у віковому аспекті з позиції онтогенетичного ідизонтогенетичного розвитку хвороби.
3. Основна мета роботи. Виявлення відхилень у дитини в галузі патопсихології, пошук причин виникнення психологічної проблеми та шляхи їх подолання з уникненням втручання психіатрії.
4. Матеріли теоретичного аналізу. Дитяча патопсихологія відокремилася від загальної патопсихології в самостійну дисципліну порівняно недавно, але разом з тим вона довго формувалася як галузь спеціальних знань на стику психологіїта дитячої психіатріїі маєспільні коренізі спеціальною психологієюі педагогікою. Патопсихологія - це практична галузь клінічної психології, що «вивчає розлади психічнихпроцесів (наприклад, при психічних хворобах)» і станів психологічними методами, здійснюючи аналіз патологічних змін «на основі зі ставлення з характером формування та протікання психічних процесів, станів і властивостей особистості в нормі». Дитячі психіатри розрізняють різні захворювання і стани, які об'єднуються під назвою "дитяча нервовість".Дитяча патопсихологія часто стикається з невротичними реакціями, які виникають у дітей як подразник (наприклад, переляк), а також з антено - невротичними реакціями, які виникають у дітей на фоні ослабленого соматичного стану. Також до характерного захворювання в галузі патопсихології відноситься психопатія – що є порушенням поведінки, що часто має вроджений характер, а також епілепсія - важке психічне захворювання, що супроводжується судорожнимиприступами. Яскравим представником патопсихологічних захворювань виступає шизофренія - складне, багатообразне захворювання. Досі незрозумілі причини, викликаючі це захворювання, хоча існують різні гіпотези. Дитячі психіатри (Г.Є. Сухарєва, В. В.Ковальов та ін) описують різні форми шизофренії, і патопсихологи бачать різну структуру психічного дефекту в залежності від форми захворювання. Однак є й загальні закономірності перебігу психічних процесів іформування особисто стіпри шизофренії і як аутизм - повна або часткова відмова від спілкування з оточуючими, що розглядається різними авторами або як самостійне психічне захворювання, або як синдром при шизофренії, або при інших психічних захворюваннях: синдром дефіциту уваги, розумова відсталість (повна абочасткова). Розумова відсталістьє непсихічним захворюванням, а є специфічним станом, коли інтелектуальний розвиток дитини обмежений певним рівнем функціонування центральної нервової системи, затримкою психічного розвитку, генетичними захворюваннями і т. д.
Висновок. Слід зазначити що дитяча патопсихологія – галузь клінічної (медичної) психології, предметомякої єпсихопатологія, а завданнями -психодіагностика зметою уточнення медичного діагнозу та обґрунтування лікування, зокрема психотерапії та трудотерапії. У дитячій патопсихології, які в дорослій, гостро стоїть питання про поняття психічної норми і патології. Яку дитиниу слід вважати психічнохворою? Що можна на звати дефектом розвитку? Як оцінювати перспективи розвитку дитини з психічними відхиленнями і що сліді не слідговорити йогобатькам? За відповідями на усі ці питання слід звертатися до фахівця з патопсихології. Психологічна діагностика порушень розвитку найтіснішим чином пов'язана з психологічною корекцією дефекту. Дитячі патопсихології проводять різноманітні корекційні заняття (як індивідуальні, такігрупові) з дітьми, які мають відхиленняу розвитку. Головним завданням батьків у цій ситуації є пильний нагляд за поведінкою дитини, щоб у разі якихось порушень вчасно звернутися до спеціаліста з метою усунення негараздів у психічному здоров’ї дитини, та за для подальшого гармонійного розвитку індивідуальності у суспільстві. Варто сказати, що провідним завданням дитячої патопсихологіїє профілактика виникнення відхилень у психічному розвитку, якій, на жаль, які в дорослому патопсихології, приділяється занадто мало уваги. До профілактичної роботи ставиться і популяризація знаньз дитячої патопсихології, і консультування батьків, учителів і вихователів, і проведення спеціальнихігор ітренінгів. Дитяча патопсихологія, крім практичних завдань, займається і науковими дослідженнями. Без серйозних наукових розробок було б неможливо втручатися в таке складне явище, як психічне захворювання дитини, компенсація дефекту і т. д. Дитячий патопсихолог ніколи не намагається підмінити собою лікаря. Незважаючи на досить тісне співробітництво патопсихології з дитячими психіатрами, невропатологами, генетиками, у патопсихологасвої завдання (не зважаючи на те, що вони збігаються з завданнями інших фахівців), є також і свої методи роботи. Дитячий патопсихолог - насамперед психолог, він користується психологічними методами діагностики і корекції дитячого розвитку.
Література:
1. Буторин Г.Г., Агавелян М.Г. Основы детской патопсихологии с элементами дефектологии (таблицы и схемы): Учеб. пособие. - Челябинск, 2001. - 99 с.
2. Детская патопсихология: Хрестоматия / Сост. Н.Л.Белопольская. - М.: Когито-Центр, 2001. - 351 с.
3. Зейгарник Б.В. Патопсихология: Учебное пособие. - М.: Академия, 1999.- 208 с.
4. Коробейников И.А. Патопсихологическая дифференциация некоторых форм психического недоразвития у детей старшего дошкольного возраста: Автореф. канд. дис. - М., 1980.
5. Рубинштейн С.Я. Патология слухового восприятия. - М.: МГУ, 1976. - 50 с.
6. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. - М.: Медицина, 1970. - 214 с.
7. Детская патопсихология. Нарушения психики ребенка: Эрик Мэш, Дэвид Вольф — Москва, Прайм-Еврознак, АСТ, 2007. - 512 с.
8. Клиническая патопсихология. Руководство для врачей и клинических психологов: В. М. Блейхер, И. В. Крук, С. Н. Боков — Москва, МОДЭК, МПСИ, 2009 г.- 624 с. Патопсихология поведения. Нарушения и патологии психики: Рональд Комер — Санкт-Петербург, Прайм-Еврознак, 2007 г.- 640 с.

Ответить

Вернуться в «VII Мiжнародна науково-практична Iнтернет-конференцiя»