ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Сообщение root » 02 фев 2012, 12:10

Дубінський В., Третякова І.

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУЧАСНИХ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (м. Мелітополь)

Актуальність дослідження Сучасний етап розвитку суспільства висуває на передній план питання особистісного розвитку підростаючого покоління, вимагаючи від психолого-педагогічної науки визначення оптимальних умов, факторів та механізмів свідомого прийняття юнаками моральних норма, перетворення їх у регулятор поведінки, відносин з іншими людьми. Метою навчання та виховання в сучасній школі повинно бути не лише оволодіння певною сумою знань, вмінь та навичок, а формування готовності підростаючого покоління до самостійної, творчої активності, до вміння за власною ініціативою знаходити відповіді на нові питання, виявляти знання та вміння, яких від них потребує життя, при цьому з готовністю брати відповідальність за власні рішення й вчинки.
В умовах духовної кризи сьогодення конче важливим постає питання щодо проблеми розвитку відповідальності як інтегративної, структуроутворюючої якості особистості. Актуальність її вивчення пов‘язана в першу чергу з тим, що не дивлячись на велику кількість наукових праць у філософській, соціологічній, педагогічній, психологічній науках щодо дослідження відповідальності особистості, спостерігаються прогалини та не вирішенні питання, зокрема у визначенні гендерних особливостях відповідальної поведінки сучасної учнівської молоді.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових працях К.О. Абульханової-Славської, І.Д. Беха, М.Й. Боришевського, Л. Колберга, Г.С. Костюка, Ж. Піаже, М.В. Савчина, Дж. Роттера, В. Франкла відповідальність розглядається як одна із генералізуючих якостей, як результат інтеграції всіх психічних функцій особистості та суб‘єктивного сприйняття нею навколишньої дійсності, емоційного ставлення до обов‘язку. Відповідальність також визначається як моральна риса людини, як мета виховання та як якість, яка концентрує в собі усвідомлений особистістю обов‘язок.
Мета нашої статі полягає в дослідженні гендерних особливостей відповідальності сучасних старшокласників.
Результати дослідження. На думку К. Муздибаєва, відповідальність – це «результат інтеграції всіх психічних функцій особистості: суб‘єктивного сприймання навколишнього світу, оцінки власних чуттєвих ресурсів, емоційного ставлення до обов‘язку, волі» [2, с.19].
К.О. Абульханова-Славська розглядає відповідальність як самостійне, добровільне здійснення необхідності в межах і формах, визначених самим суб‘єктом. Вона виступає як ідеальне мислене моделювання суб‘єктом відповідальної ситуації, її меж та рівня складності; а потім – практичне здійснювання. Суб‘єкт відповідальності сам вводить критерії, за якими обмежує поле своєї активності, сам веде контроль [3, с.6].
Відповідальність особистості зв‘язується в психології з її духовною свободою, яка розуміється, перш за все, як свобода волі. За І.Д. Бехом свобода є самовизначенням духу людини, її ціннісним пріоритетом. Вчений зазначає, що лише сильна, цільова воля робить людину вільною і водночас відповідальною. Воля виступає творцем ядра особистості, її основних відношень, за допомогою яких опосередковуються її вчинки. Здійснюючи вольові дії, суб‘єкт орієнтується на основні особистісні цінності, які санкціонують його поведінку [1, с.18].
Більшість вчених наголошують, що відповідальність – це відповідальність особистості не тільки за справу, а й за думку, її зміст і наслідки. Це єдиний критерій оцінювання людиною різних соціальних і природних явищ та подій. Відповідальність – особливий мотив людських учинків.
Відповідальність тісно пов‘язана з такою психологічною характеристикою особистості, як локус контролю. Якщо людина більшою мірою бере відповідальність за події, що відбувається в її житті, на себе, то це є показником внутрішнього (інтернального) контролю. І навпаки, якщо вона має схильність приписувати відповідальність за все зовнішнім факторам, знаходячи причину в інших людях, у своєму оточенні, в долі або у випадкові, то це свідчить про властивий їй (екстернальний) контроль. Інтернальність-екстернальність є двома типами локалізації контролю над значущими для особистості подіями, які відбуваються в житті та діяльності (Дж. Роттер). Локус контролю як інтегральна риса індивіда пов‘язує між собою почуття відповідальності, усвідомлення людиною сенсу її життя, готовність до активності, а також переживання, пов‘язані з «Я-концепцією» [3, с.14].
Експериментальне дослідження проводилося на базі Мелітопольської Гімназії №19. В дослідженні прийняло участь 30 учнів десятих класів віком 15-16 років (20 дівчат, 10 юнаків). В даній публікації ми представимо результати, які були отримані за допомогою діагностичних методик: «Суб‘єктивна локалізація контролю» (С.Р. Пантеліїва, В.В. Столін), «Опитувальник на виявлення усвідомлюваних та неусвідомлюваних мотивів відповідальної поведінки» (М.В. Савчин).
За результатами методики на виявлення суб‘єктивного рівню контролю ми визначили, що для 40% дівчат властивий екстернальний та 60% – інтернальний рівень контролю. Серед хлопців відсотки розподілилися наступним чином: 30% хлопців притаманний екстернальний локус контролю, а 70% – інтернальний локусі контролю. Отже ми можемо сказати, що для сучасних старшокласників обох статей характерним є інфернальний локус контролю.
Після обробки та інтерпретації отриманих результатів за допомогою методики «Опитувальник на виявлення усвідомлюваних та неусвідомлюваних мотивів відповідальної поведінки» ми визначили наступне: серед хлопців домінуючим мотивом відповідальної поведінки є «мотиви самореалізації» (30%), та «мотиви спілкування» (20%), жодного разу хлопці не обрали «прагматичні мотиви» та «мотиви егоїстичного самоствердження». Серед дівчат домінуючими мотивами відповідальної поведінки є «суспільні мотиви» (25%) та «мотиви самореалізації» (25%); жодного разу дівчата не обрали «прагматичні мотиви», «неспецифічні мотиви відповідальної поведінки» та «мотиви егоїстичного самоствердження».
Висновки. 1. Більшість психологів визначають відповідальність як моральну рису людини, як мету виховання та як якість, яка концентрує в собі усвідомлений особистістю обов‘язок.
2. За результатами нашого дослідження ми визначили наступне: як для дівчат, так і для хлопців старшого шкільного віку характерним є інфернальний локус контролю. Серед мотивів відповідальної поведінки ми визначили наступні гендерні відмінності: серед хлопців домінуючим мотивом відповідальної поведінки є «мотиви спілкування»; на відмінну від хлопців у дівчат домінуючими мотивами виступають «суспільні мотиви». Як для дівчат, так і для хлопців провідним мотивом відповідальної поведінки виступають «мотиви спілкування». Слід зазначити, що нажаль представники жодної статті не обрали «прагматичні мотиви» та «мотиви егоїстичного самоствердження.
В перспективі плануємо дослідити гендерні особливості відповідальної поведінки студентів-майбутніх педагогів та визначити фактори розвитку відповідальності омобистості.
Література:
1. Бех І.Д. Від волі до особистості / Бех І.Д. – К.: Україна-Віта, 1995. – 202 с.
2. Муздыбаев К. Психология ответственности / Муздыбаев К. – Л.: Наука, 1983. – 240 с.
3. Савчин М.В. Психологія відповідальної поведінки: [монографія] / Савчин М.В. – Івано-Франковськ: Місто НВ, 2008. – 280 с.

Ответить

Вернуться в «VII Мiжнародна науково-практична Iнтернет-конференцiя»