ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ АГРЕСИВНОСТІ

Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ АГРЕСИВНОСТІ

Сообщение root » 02 фев 2012, 12:18

Пальгуєв О., Третякова І.

ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНДЕРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЯВУ АГРЕСИВНОСТІ СТУДЕНТІВ-МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького (м. Мелітополь)

Актуальність дослідження. Як відомо, агресивна поведінка в найбільшій мірі притаманна підлітковому та ранньому юнацькому віку, оскільки є формою самовираження та самоствердження їх особистості в силу того, що в юнаків та дівчат ще не сформовані в повній мірі соціальні стосунки, комунікативні здібності, структура особистості в цілому. Все це ускладнює стосунки молоді з соціальним середовищем. Агресивність, ворожість та недостатньо розвинутий локус самоконтролю призводять до конфліктної поведінки в соціумі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що проблема агресивності досліджується в психології за різними напрямами. Агресія та агресивність розглядаються з позицій психодинамічного, глибинно-психологічного підходу (О.В. Глузман, Н.Ф. Каліна, Т.С. Яценко, А. Адлер, З. Фрейд, Е. Фромм, К.Г. Юнг та інші), біхевіористичного підходу (А. Бандура, Дж. Доллард, Н. Міллер та інші); у контексті їх адаптивного-дезадаптивного значення – як чинник, що деструктивно впливає на поведінку особистості (О.Б. Бовть, М.Д. Левітов, Т.Г. Румянцева, О.О. Смирнова, , А. Бандура, Р. Берон, Д. Майєрс, Д. Річардсон та інші) і конструктивно (Г.А. Гайдукевич, О.Ю. Дроздов, О.В. Змановська, А.О. Реан, Л.М. Собчик, С.Л. Соловйова; у контексті індивідуально-типологічних особливостей особистості, зокрема, емоційності (І.А. Василенко, І.Г. Кошлань, О.В. Кузнєцова, А.Є. Ольшаннікова, О.П. Саннікова), в процесі розвитку особистості (Н.В. Алікіна, Н.О. Дубінко, І.О. Фурманов, К. Бютнер та інші), як один з чинників протиправної поведінки (І.Б. Бойко, О.Ю. Дишлевой, І.А. Кудрявцев, Т.М. Курбатова, О.М. Морозов та інші); в межах проблеми емоційної регуляції поведінки (В.К. Вілюнас, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Е.Л. Носенко). Як показали дослідження А.Адлера, К. Бюттера та інших, що агресивність невід‘ємна якість свідомості людини і організовує її поведінку, що агресивний компонент мотивації – один з основних в поведінці людини, як виживання та адаптація людини.
Мета нашої статі полягає в дослідженні гендерних особливостей прояву агресивності студентів-майбутніх педагогів.
Результати дослідження. В словнику-довіднику ми знаходимо наступне визначення агресії: „агресія – це специфічна форма деструктивних дій або поведінки людини, яка спрямована на використання сили та нанесення фізичної чи психологічної шкоди людям чи предметам і яка не відповідає нормам та правилам співіснування в соціумі” [4, с.8]. Агресивність, за Р.С. Нємовим, розуміється як ворожість – поведінка людини відносно інших людей, яка відрізняється прагненням заподіяти їм неприємності, завдати шкоди [3, с.651].
У психології під агресією розуміють тенденцію (прагнення), яка проявляється в реальній поведінці або фантазуванні, з метою підкорити собі інших або домінувати над ними [2, с.59]. Дана тенденція носить універсальний характер, а сам термін „агресія” у цілому має нейтральне значення. По суті, агресія може бути як позитивною, що служить життєвим інтересам і виживанню, так і негативною, орієнтованою на задоволення агресивного потяга самого по собі.
Агресія як психічна реальність має конкретні характеристики: спрямованість, форми прояву, інтенсивність. Метою агресії може бути як саме заподіяння страждання (шкоди) жертві (ворожа або цільова агресія), так і використання агресії як способу досягнення іншої мети (інструментальна агресія) [1, с.31].
Аналіз зазначених досліджень дає нам підстави вважати, що формування схильності до агресивного реагування значною мірою детермінується впливом конфліктно-негативістського стилю спілкування в родині. Виходячи зі сказаного, агресія розглядається як модель поведінки, що засвоюється в процесі соціалізації. Відповідно до цього непротиправна агресія детермінується внутрішнею „готовністю до агресії”; така готовність постає результатом некритичного засвоєння конфліктно-негативістської субкультури спілкування, складовими якої є агресивне світосприймання, світорозуміння та реагування.
Експериментальне дослідження було проведено в Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького. Кількість досліджуваних становить 32 студентів: із них 23 студенти жіночої статі та 9 студентів – чоловічої (віком від 18 до 20 років). Експериментальна вибірка представляла собою студентів ІI-го курсу денної форми навчання. Дослідження тривало з вересня по листопад 2011-2012 навчального року і включало збір емпіричного матеріалу з використанням наступних діагностичних методик: „Тест А. Ассінгера (Оцінка агресивності у відносинах)”, Опитувальник „Самооцінка психічних станів особистості (Г.Айзенка)” (адаптований М.В. Горскою).
Після проведення діагностики агресивності у відносинах ми отримали наступні результати: серед дівчат природничо-географічного факультету для 39% (9 чоловік) характерно миролюбство, 61% (14 студіниів) – помірна агресія та 0% – надмірна агресія; серед студентів чоловічої статі для 11% (1 чоловік) характерно миролюбство, 89% (8 студентів) – помірна агресія та не має жодного досліджуваного, у якого б спостерігалася надмірна агресія.
Після проведення обробки та інтерпретації результатів методики „Самооцінка психічних станів особистості (Г.Айзнка)”, яка спрямованої на визначення рівня тривожності, фрустрації, агресії та ригідності ми отримали результати: низький рівень тривожності характерний 39% дівчат, середній – 57%, високий – 4%; по шкалі „фрустрація” відповідно 39%, 57 %, 4%; по шкалі „агресія” відповідно 5%, 65%, 34% та по шкалі „ригідність”– 22%, 65 %, 3%; низький рівень тривожності характерний 78% хлопців, середній – 22%; по шкалі „фрустрація” відповідно 45%, 55%; по шкалі „агресія” відповідно 45%, 55%, та по шкалі „ригідність” – 34%, 66%. Слід зазначити, що у хлопців за жодною шкалою не спостерігається високій рівень.
Висновки. 1. У психології під агресією розуміють тенденцію (прагнення), яка проявляється в реальній поведінці або фантазуванні, з метою підкорити собі інших або домінувати над ними. Дана тенденція носить універсальний характер, а сам термін „агресія” у цілому має нейтральне значення. По суті, агресія може бути як позитивною, що служить життєвим інтересам і виживанню, так і негативною, орієнтованою на задоволення агресивного потяга самого по собі.
2. До головних критеріїв прояву агресивності у студентів нами виокремлено: максималізм у вимогах до оточуючих; різкість та нетактовність у відстоюванні власної позиції та права на самостійність при спілкуванні з дорослими; грубість у поводженні, що зумовлені потребою визнання та розуміння у колективі однолітків; нестабільність у поведінці та спілкуванні з особами протилежної статі, що пояснюється особливостями статевого дозрівання тощо.
В перспективі плануємо визначити гендерні особливості агресивної поведінки студентів-майбутніх педагогів та визначити фактори, що впливають на пряв агресивності студентів в навчально-виховному процесі.
Література:
1. Бэрон Р. Агрессия / Бэрон Р., Ричардсон Д. – СПб: Питер, 2001. – 352 с: ил.
2. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. 2-е изд., испр. / Змановская Е.В. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 288 с.
3. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений; В 3 кн. 3-е изд. / Немов Р.С. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн.1. Общие основы психологии. – 688 с.
4. Психология личности: Словарь-справочник / [под ред. П.П. Горностая, Т.М. Титаренко] – К.: Рута, 2001. – 2001. – 320 с. – Библиогр.: с. 263-293

Ответить

Вернуться в «VII Мiжнародна науково-практична Iнтернет-конференцiя»