МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ АНГЛОМОВНОГО ТЕАТРУ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ АНГЛОМОВНОГО ТЕАТРУ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

Сообщение root » 17 ноя 2013, 20:54

студентка філологічного факультету Баранова Т.Г.
Мелітопольський державний педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ АНГЛОМОВНОГО ТЕАТРУ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

У сучасному суспільстві спостерігається поступовий відхід від традиційної моделі викладання, в якій вчитель є ретранслятором знань, а учень його пасивним реципієнтом [3, c. 86]. Починаючи з початкової школи, виховні можливості навчального закладу зорієнтовані на розвиток природних обдарувань дитини. Тому використання театральної педагогіки в процесі викладання англійської мови розглядається нами як один із найважливіших засобів навчання, що сприяє розвитку природних здібностей учнів та підвищенню пізнавального інтересу до вивчення іноземної мови. У свою чергу, вдосконалення театральних методик в навчальному процесі сучасного освітнього закладу передбачає знання вчителем театральної педагогіки та спроможність об’єктивно оцінювати свою роботу. Зміни в навчальному процесі ставлять нові вимоги до діяльності вчителя, яка орієнтована на учня як культуротворчої особистості, і це викликає необхідність по-новому підійти до проблеми викладання іноземної мови в середній школі.
У сучасній ситуації, коли шкільна система не може більш будуватися на авторитарних принципах, педагогові необхідно знаходити в змісті навчального матеріалу, з яким він іде до учня, актуальні теми для того, щоб зробити привабливим та комфортним шкільний педагогічний процес. Вигадавши цікавий для дитини сюжет уроку, педагог зможе вдало реалізувати поставлену мету й тактику заняття, враховуючи особливості внутрішнього світу школярів та його творчий потенціал [3, c. 87]. Адже, тільки розкриття творчих здібностей дитини дає можливість найбільш повно сформувати особистість дитини, визначивши цим її місце в педагогічному процесі школи та суспільства.
Доцільно наголосити, що специфічним видом активності учнів виступає шкільний театр. На думку В. Сілівон, він не тільки розважає учнів, але й естетично виховує, сприяючи вмінню співпереживати, створюючи відповідний емоційний настрій та підвищує впевненість у собі. Спілкуючись в шкільному театрі, учні вчаться бути толерантними до однолітків, стриманими та зібраними. Театр формує в учнів цілеспрямованість, зібраність, взаємодопомогу. Театральні імпровізації сприяють умінню реалізувати свій потенціал [5, c. 8].
Н.Карпинська особливо відзначала вплив театралізованих вистав на розвиток виразності й образності мови молодших школярів, що проявляється в здатності до естетичного сприйняття мистецтва художнього слова, вмінні розрізняти інтонацію та особливості мовних зворотів. Для виконання ролі учень повинен володіти різноманітними виразними засобами (мімікою, жестами, виразною мовою) [ 2, c. 227].
Підкреслимо, що С.Соломаха зосереджує увагу на впровадженні театральних методик у навчально-виховний процес середньої школи. Використання театрального мистецтва, на її думку, створює синтетичний вид діяльності, що поєднує навчання, гру і працю [6, c. 15].
За словами С.Русової «драматизація тепер стала живим засобом розвитку дітей». Вони вивчають фрази та речення англійською, які потім нанизуються у висловлення, а згодом переростають у мовленнєвий потік. Їх мовлення стає правильним, зрозумілішим, виразнішим і емоційно забарвленим [4, c. 114].
Як зазначають Г.Лозанов та С.Роман, впровадження театрального моделюючого підходу в процес викладання іноземної мови дозволяє зняти побоювання та інші негативні емоції у школяра, та дає змогу активізувати розвивально-творчі можливості школярів в процесі набуття ними соціокультурного досвіду. Опановуючи театральні методики, педагог навчається «входити» в ситуацію, з’ясовувати психологічний стан і корегувати свій вплив стосовно зацікавлено-дійової позиції школярів в процесі навчання іноземної мови. Основою створення такого підходу є три складових педагогічного процесу: «вчитель», «учень», «методика», які є взаємозалежними й взаємодоповнюючими.
Доцільно зауважити, що з учнями середніх та старших класів можна театралізувати будь-які художні твори з культурної спадщини інших народів. Це сприяє розвитку кросс-культурної грамотності, тобто здатності бачити загальне і різне в культурах мови, що вивчається, і своєї країни [1, c. 220]. Сучасне суспільство характеризується налагоджуванням зв’язків між державами, що вимагає більшої активізації знань про культурні реалії інших країн.
Таким чином, використання театралізованої діяльності у процесі викладання іноземної мови безпосередньо залежить від набутих соціокультурних знань, які, в свою чергу, забезпечують входження школяра в соціокультурне середовище. Водночас, формування соціокультурного досвіду школяра обумовлене не тільки соціальним середовищем та його впливами, але й стосунками, які склалися в сім’ї, світом розваг, власних національних традицій та звичаїв інших народів. Так, вивчення автентичного матеріалу: віршів, казок, п’єс тощо та перетворення їх в театральне дійство в урочний та позаурочний час сприятимуть не лише вихованню в учнів поваги до людей та традицій іншої культури, але й будуть ефективним засобом у створенні передумов для формування іншомовної компетенції засобами театральної педагогіки.
Отже, театралізована діяльність на уроках англійської мови виступає як унікальний засіб збагачення мовленнєвого досвіду дітей, розвитку зв’язного мовлення, тобто вона дає можливість одночасно розв’язувати різні мовленнєві завдання, а саме: зв’язність – у сюжетоскладанні, образність та інтонаційну виразність – у виконавчій діяльності, збагачення й уточнення словника – у процесі засвоєння і відтворення текстів, вправляння в різних видах творчих завдань. Така діяльність виявилася ефективним засобом навчання, який утворює особливу атмосферу у класі, робить процес вивчення англійської мови захопливим, приносить задоволення; викликає подальше бажання вивчати іноземну мову і удосконалюватися в ній. А школярів, яких втомлює одноманітність повторень, беземоційність та несюжетність здобуття знань, вмотивовує така спеціальна подача навчального матеріалу, використання колективних форм пізнавальної діяльності, індивідуальний підхід в умовах групової взаємодії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Калько Р. Використання театральної педагогіки у школі / Р. Калько // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2011. – № 10. – С. 215–222.
2. Карпинська Н. Гра-драматизація як засіб розвитку творчих
здібностей дітей / Карпинська Н. – К. : Вища школа, 1999. – с. 222–232.
3. Кумпан М. Використання театралізованої діяльності як
ефективного засобу навчання іноземної мови у школі / М. Кумпан // Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. – 2011. – № 3. – С. 86–89.
4. Русова С. Розвиток мови дитини / Русова С. – К. : Освіта, 1996.
– 304 c.
5. Силивон В. Развитие творчества детей в процес се игр
драматизаций / В. Силивон // Школьное воспитание. – 1983. – № 4. – С. 8–9.
6. Соломаха С. Подготовка будущих учителей к руководству
театральной деятельностью школьников : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. пед. наук : 13.00.04 спец. «Профессиональная подготовка». – К., 1995. – с. 24.

Ответить

Вернуться в «Міжвузівський семінар 2013»