ПРОБЛЕМА ПЕРЕДАЧІ РИТОРИЧНОГО ЗАПИТАННЯ

Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

ПРОБЛЕМА ПЕРЕДАЧІ РИТОРИЧНОГО ЗАПИТАННЯ

Сообщение root » 17 ноя 2013, 20:55

кандидат філологічних наук, доцент Денисенко Надія Валеріївна
Мелітопольський державний педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького

ПРОБЛЕМА ПЕРЕДАЧІ РИТОРИЧНОГО ЗАПИТАННЯ ЯК ЕМФАТИЧНОГО ЗАСОБУ В АНГЛО – УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ

Предметом нашого дослідження є риторичні запитання. Об’єкт – приклади риторичних запитань з художньої літератури та їхній переклад українською. На жаль, проблемою перекладу риторичних запитань саме як емфатичного засобу перекладознавці ще не займалися, з цього випливає новизна та актуальність нашого дослідження.
Як відомо, риторичне запитання − це питальне за формою речення, що не потребує відповіді, оскільки є за змістом стверджувальною категоричною емфатичною пропозицією. Риторичне запитання є важливим синонімічним ресурсом мови, що може замінювати у перекладі розповідальне речення і тому перекладачі повинні володіти цими синонімами у повному обсязі.
Риторичне запитання є емфатичним засобом, оскільки в ньому комунікативно виділяються певні члени речення (підмет, присудок, додаток та обставина. Пропозиціонально, за змістом воно є, як правило, категоричним твердженням або категоричним констативом. Можна обгрунтовано припустити, що риторичне запитання є мовною універсалією, тобто вони присутні у всіх мовах світу. А з цього випливає, що риторичні запитання вихідною мовою можуть перекладатися риторичними запитанями цільової мови.
Більшість риторичних речень без експліцитного заперечення мають негативну семантику, і, навпаки, риторичні речення із запереченням мають позитивну семантику. Тому перші можуть перекладатися заперечними твердженнями, а другі − незаперечними твердженнями, наприклад:
What more could he want? (Clarke A. Fountains of Paradise, 8) − Він більше нічого не міг бажати (або: Що ще він міг бажати?)
Найпоширенішими конструкціями англійських риторичних речень є спеціальні питання, що починаються такими питальними словами і словосполученнями, як “What (else)”, “Who (else)”, “What + noun”, “How”, та загальні запитання (як правило, із запереченням):
“But what's the point?” Josef asked. (Chalker J. Ninety Trillion Fausts, 111) − “Та який у цьому сенс?”, заперечив Джозеф. (тут і далі переклад наш − Н.Д.)
Риторичні запитання досліджувалися переважно у мовознавчому, а не перекладознавчому плані. Тому видіється доцільним розглягути прийоми їх перекладу на матеріалі англо-українських перекладів.
Риторичні запитання перекладаються, як правило, двома основними способами − відповідним риторичним запитанням (1) та констативом із запереченням пресупозиції риторичного запитання (2):
Are we running a charity? (Koval I. Pagan Saints. The Marinated Aristocrat. (Kyiv: Fact, 2005. − P. 110) − Ми що, годуємо бомжів? (Коваль І. Лев і левиця. Маринований аристократ. − Київ: Факт, 2005. − С. 111)
Як можна бачити, в українській мові є особлива модель риторичного речення, що починається особовим займенником (“ми, ти, вони” тощо), за яким йде сполучник “що”. Можна також запропонувати більш поширений виріант перекладу із застосуванням простішої структури риторичного речення: А хіба ми займаємося доброчинністю?
What could be more important than that? (Koval I. Pagan Saints. The Marinated Aristocrat. (Kyiv: Fact, 2005. − 28) − Що може бути важливіше за це? (Коваль І. Лев і левиця. Маринований аристократ. − Київ: Факт, 2005. − С. 29)
Найчастіше в українському перекладі вживається риторичне запитання, що починається з “хіба”тоді, коли англійське риторичне запитання має форму загального запитання, наприклад:
"But . . . but isn't Texas a frightfully queer place?" (Gibson and Sterling. The Difference engine, p.16) − Але…але хіба Техас не є жахливо дивним місцем?
Звичайно, українськими риторичними запитаннями з початковим “хто” перекладаються англійські риторичні запитання, що починаються з who:
Who cares what will happen next? (Koval I. Pagan Saints. The Marinated Aristocrat. (Kyiv: Fact, 2005. − 24) − Кого обходить, що з нею станеться? (Коваль І. Лев і левиця. Маринований аристократ. − Київ: Факт, 2005. − С. 25)
Іноді такі речення можуть перекладатися українським риторичним реченням, що починається з “хіба”:
Who knows anything about Texas? (Gibson and Sterling. The Difference engine, p. 91) − Хіба хтось щось знає про Техас.
При такому перекладі у твердження вводиться заперечення і риторичне запитання перетворюється у заперечувальне речення.
How dare you? (Gibson and Sterling. The Difference engine, p.44) − Не смій так говорити!
Англійські риторичні речення моделі What has this to do with me? мають сталий відповідник “При чому тут я?”, наприклад:
“What has this to do with me?” she asked him. (Chalker J. Ninety Trillion Fausts, 35) − “А при чому тут я?” сказала вона йому.
Іноді англійське риторичне запитання у формі загального запитання передається в українському перекладі окличним реченням, наприклад:
Isn’t he enterpsising? (Koval I. Pagan Saints. The Marinated Aristocrat. (Kyiv: Fact, 2005. − P. 114) − Який ініціативний! (Коваль І. Лев і левиця. Маринований аристократ. − Київ: Факт, 2005. − С. 111) (Риторичне запитання)
Значна кількість англійських риторичних запитань може перекладатися будь-яким із двох зазначених вище способів:
What did it matter? she thought. (Lustbuder E. Angel’s Eyes, p. 24) − “А хіба це має значення?”, подумала вона. (або: “Це не має ніякого значення”, подумала вона.
Слід доречно зазначити, що риторичні запитання в українському перекладі можуть вживатися й тоді, коли в англійському оригіналі вони відсутні, наприклад:
That’s something that can never be forgotten. − Хіба ж можна таке забути? Як можна бачити, такий прийом перекладу застосовується тоді, коли в англійському реченні вжито емфатичну конструкцію That’s … that…
При перекладі риторичних речень слід мати на увазі їх емфатичні характеристики для того, щоб їх адекватно передати. Для передачі емфатичності англійського риторичного запитання в українському перекладі у тих випадках, коли його відповідником виступає українське твердження, додаються емфатичні cлова на зразок “зовсім” тощо, наприклад:
What's all this to do with me? (Chalker J. A Jungle of Stars, 26) − Все це зовсім не стосується мене.
What business was it of his anyway? (Goodkind T. The Wizard's First Rule, p. 5) − Це була зовсім не його справа.
Для передачі емфатичності англійського риторичного запитання в українському перекладі можуть вживатися підсилювальні частки (“ж” тощо), наприклад: Everyone around me was in danger, but what could I do? (Hamilton L. Guilty Pleasures, 62) − Усі навколо мене були у небезпеці, то що ж я міг зробити?
But what had it to do with him? (Clarke A. 2001: A Space Odyssey, 82) − Але ж який стосунок має це до мене?
Багато англійських риторичних запитань у формі спеціального запитання містять модальні дієслова (переважно can), що передаються в українському перекладі відповідними модальними дієсловами:
І did know that, but what could I do? (Hamilton L. Guilty Pleasures, 62) − Авжеж я знав про це, та що міг вдіяти?
How should I know? (Goodkind T. Stone of Tears, p. 3) − Звідки мені знати?
Слід зазначити, що в українському перекладі модальні дієслова можуть вживатися й тоді, коли в англійському оригіналі вони відсутні, наприклад:
How did I know that? (Hamilton L. Guilty Pleasures, 59) − Як я міг це знати?
Таким чином, англійські риторичні запитання мають в українській мові такі синонімічні відповідники, як риторичні запитання та категоричні твердження. Можна зробити висновок, що у більшості випадків англійські риторичні запитання доцільно перекладати українськими риторичними запитанями, якщо це можливо. Такий переклад можна вважати адекватним. В інших випадках у перекладі застосовують категоричне твердження. У цьому разі для передачі емфатичності англійського риторичного запитання у переклад слід вводити емфатичні елементи − слова, словосполучення тощо. Поки що залишаються невстановленим, за яких контекстуальних умов англійське риторичне запитання може перекладатися українським категоричним твердженням.
Перспективним у плані вивчення способів і прийомів перекладу англійських риторичних запитань видається виявлення інших прийомів перекладу англійських риторичних питань українською мовою та визначення стилістичних відмінностей тверджень і синонімічних їм риторичних запитань з тим, щоб стилістичні характеристики останніх були адекватно передані у перекладі.


ЛІТЕРАТУРА
1. Блумфилд Л. Язык. М.: «Прогресс», 1968г. – 606с.
2. Англо-український словник: у 2-х т. / Склав М. І. Балла. – К.: Освіта,1996.- Т.1-752с.; Т.2 - 712с.
3. Большой англо-русский словарь: В 2-х т./ под общ. Рук. И. Р. Гальперина и Э. М. Медниковой. – 4-е изд., испр., с Дополнением. – М.: Рус.язык,1987-1988

Ответить

Вернуться в «Міжвузівський семінар 2013»