«НОВИЙ РОМАН» ДЖОНА ФАУЛЗА

Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

«НОВИЙ РОМАН» ДЖОНА ФАУЛЗА

Сообщение root » 17 ноя 2013, 20:56

кандидат педагогічних наук, доцент Коноваленко Т.В.
Мелітопольський державний педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького

«НОВИЙ РОМАН» ДЖОНА ФАУЛЗА

Відомий англійський письменник по праву вважається автором «нового роману», оскільки в перехідний період від модернізму до постмодернізму сприяв збереженню і розвитку роману як жанру. І хоча сам письменник не вважав себе постмодерністом, усе ж таки його творам притаманна більшість рис цієї літературної течії. Однією з особливостей його творчості є унікальність кожного окремого твору. Проте все ж таки деякі риси є властивими усім його творам. Це інтертекстуальність та надзвичайна переплетеність часу й простору, іронічна переоцінка цінностей, відмова від традиційного «я», гра з текстом та гра з читачем, множинність смислів і поглядів, фрагментарність тощо.
Романи Джона Фаулза вимагають ретельного дослідження, оскільки індивідуальний стиль цього письменника має великий потенціал щодо розкриття закономірностей літературного процесу другої половини ХХ століття. Звичайно ж є праці, присвячені тим чи іншим рисам його окремих творів. Це праці О. Аміневої, М.І. Жука, З. Зінаттулліної, І. Мельникової, Д. Папкіної, О. Петришиної, Т.Ю. Тернової, М.О. Хольневої, В.В. Храпової та інших науковців. Проте літературна творчість цього письменника має бути досліджена ґрунтовно і комплексно.
Роман Фаулза має бути дослідженим логічно і послідовно на предмет його структурної, часової і просторової організації, специфіки зображення образів, лінгвостилістичного наповнення, з’ясування характерних рис індивідуального стилю письменника.
Я ми вже вказали вище, однією з визначальних рис творів Фаулза є інтертекстуальність. Більш того, «географія інтертекстуальних включень у творах письменника є досить широкою, але особливе значення в контексті творчості письменника набувають саме шекспірівські алюзії» [2, c. 7], як стверджує Д.С. Папкіна. Слід вказати на те, що шекспірівські реалії абсолютно органічно вплетено у зміст романів Фаулза. Вони допомагають письменнику додати яскравості художнім образам, наповнити змістом підтекст творів та зробити свою літературну гру (яка ведеться під час зображення подій в творах і змушує читача весь час губитися в здогадках) ще заплутанішою. Фаулз також широко використовує аналогію між образами його творів та творів інших авторів, використовуються цитати з літературних творів та інших текстів нехудожніх стилів.
У романі «Жінка французького лейтенанта» письменнику вдається поєднати риси історичного роману з іншими жанрами, тобто він створює незвичайну суміш, яка взагалі ставить під сумнів його приналежність саме до історичного твору. Однією із особливостей роману є намагання автора «зчепити попередні епохи з віком двадцятим, затвердити їх безспірну близькість, і, в кінцевому підсумку, переконати, що історія весь час повертається назад» [1, c. 59]. Таким чином, Фаулз стверджує механізм повторення історичних подій та постійне відтворення історичних типів.
Загалом просторово-часова організація творів Фаулза вирізняється своєю оригінальністю. Чого тільки варті три варіанти фіналу роману «Жінка французького лейтенанта», де автор пропонує їх, начебто, на вибір читача. Автор же досягає своєї мети, йому вдається провести читача лабіринтами часу і простору та вказати на те, що людина владна керувати своєю долею, проте кожна невелика обставина та кожна хвилина нашого життя може безповоротно змінити його хід.
Ще більш закрученою є реальність (чи то ірреальність) роману «Волхв», яка вирізняється певним розшаруванням і мозаїчним оформленням та тісним переплетінням правди і вимислу. Тут автор знову не дозволяє читачу просто усвідомити події та оцінити їх через те, що постійно доводиться блукати в лабіринтах фантазій чи спогадів Кончіса та постійно натикатися на обман. Час і простір роману дозволяють автору маніпулювати уявою читача, активізуючи її за допомогою несподіваних та досить часто нелогічних подій.
Загалом, слід вказати, що основу світоглядних і творчих позицій Фаулза становить гуманізм, оскільки, як вказує сам автор, завданнями його творчості є «духовне вдосконалення та оновлення людини. Письменник вірить у можливості розуму, що є, на його думку, умовою і критерієм вільного руху» [1, c. 61]. Адже, як вважає Фаулз, «становлення людини не припиняється до смерті і єдина реальна мета життєвих мандрів – це власне шлях безперервного саморозвитку особистості, її рух від одного вільного вибору до іншого. У героїв усіх фаулзовських романів це дорога страждань і втрат, але тільки так особистість може опанувати себе» [1, c. 66].
Отже, «новий роман» Джона Фаулза є значущим і цікавим явищем у світовому літературному процесі, а його ідейно-тематичне, структурне наповнення та поетика чекають на ґрунтовне дослідження.
Список використаних джерел
1. Киреева Н.В. Постмодернизм в зарубежной литературе / Н.В. Киреева. – М.: Флинта: Наука, 2004. – 216 с.
2. Папкина Д.С. Шекспировские аллюзии в творчестве Джона Фаулза: автореф. дис. на соиск. научн. степени канд. филол. наук: спец. 10.01.03 «Литература народов стран зарубежья» / Папкина Дарья Сергеевна. - Великий Новгород, 2004. – 20 с.

Ответить

Вернуться в «Міжвузівський семінар 2013»