АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Сообщение root » 17 ноя 2013, 20:57

кандидат філологічних наук, доцент Насалевич Т.В.
Мелітопольський державний педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Поняття пізнавальної активності є багатоаспектним й багатогранним, чому свідчить аналіз робіт В.І. Дружиніна, О.В. Коротаєвої, Н.В. Кухарева, А.М. Матюшкина, І.Ф. Харламова. Визнаючи, що активність у широкому змісті є біологічно обумовленою властивістю людини, особлива увага надається її спрямованості на певний вид діяльності й способах задоволення. Відносно пізнавальної діяльності це означає формування у студентів мотивації навчання й навчання їх навичкам здобуття й використання інформації, тобто навичкам розумової діяльності, які визначають можливість здійснення продуктивної учбово-пізнавальної діяльності.
Як зазначає В.О.Сенько, «результативність діяльності, викликаючи позитивні емоції й гностичні почуття, тим самим сприяє збереженню й зміцненню пізнавальних інтересів, стимулюючи подальшу пізнавальну діяльність. Необхідною умовою реалізації пізнавальної активності є саморегуляція, що виражається в умінні регулювати свою поведінку залежно від характеру й умов діяльності, зокрема, проявляти вольові зусилля для досягнення поставленої мети. Сформованість навчальної діяльності, що припускає наявність здатності до саморегуляції поведінки, рефлексії, стійкій мотивації навчання, дозволяє студентові реалізувати свою пізнавальну активність адекватними способами».
З нових позицій пізнавальну активність варто розвивати як стійку рису особистості студента, що забезпечує систематичну, активну діяльність при оволодінні знаннями. Здобуваючи стійкість, пізнавальна активність стає рушійною силою розвитку студента, визначаючи активність у навчанні, ініціативу в постановці цілей, змінює професійну спрямованість і результати практичних умінь і навичок, будучи показником загальної компетентності особистості студента. Це важлива умова, без якої дарма намагатися інтенсифікувати навчальний процес.
Пізнавальна активність є способом навчання, розвитку й актуалізації особистості в майбутній професійній діяльності фахівця.
І.Я.Лернер виділяє наступні дидактичні шляхи й умови розвитку пізнавальної активності студентів у процесі вивчення англійської мови, що сприяють саморозвитку студентів у навчальній діяльності:
• використання активних методів і нестандартних форм навчання для підвищення мотиваційного й пізнавального рівня студентів;
• систематичний контроль за самостійною роботою студентів, навчання навичкам наукової організації навчальної праці з метою напрацювання систематичності та регулярності занять;
• широке залучення студентів до розвитку пізнавальних навичок формують не тільки навички самостійної праці, підвищують систематичність занять, але підвищують і коректують мотиваційну спрямованість, інтерес до наукової діяльності.
Активізація пізнавальної діяльності студентів – одна з основних проблем сучасної педагогічної науки. Її актуальність обумовлена пошуком і необхідністю розробки оптимальних методичних прийомів і засобів навчання.
При вирішенні проблеми активізації пізнавальної діяльності І.Я.Лернер вихід вбачає у підвищенні теоретичного рівня навчального матеріалу з паралельним ознайомленням і навчанням студентів методам пізнання, озброєння їх методами самостійної роботи з розвитку й придбання інструментарію пізнання.
Аналіз наукових досліджень та педагогічної практики показує, що формування пізнавальної активності студентів у процесі вивчення іноземної мови має методологічні та теоретичні засади. І.Л.Саввіна визначає наступні: філософський, теоретичний аналіз сутності пізнання та пізнавальної активності, особливості предмета «іноземна мова», педагогіка «гуманізму», яка віддзеркалює міжлюдські відносини на принципах поваги до особистості студента, педагогіка «співпраці», яка містить взаїмодію учасників педагогічного процесу на основі взаємної довіри, взаїморозуміння, особистісних цінностей, самопізнання, самовдосконалення, роль індивідуальних, національно-етнічних особливостей та ін.
Г.О.Денискіна зазначає: «Важливого значення під час вибору напрямку і методів вивчення процесу спілкування набуває методологічний принцип, що лежить в основі будь-якого мовознавчого дослідження. Таким базовим принципом є діалектична єдність мови і мовлення: мова існує лише у мовленні і завдяки мовленню. Звідси постає необхідність вивчення мови у її реальному функціонуванні. Мова є інструментом суспільної комунікації і надає учасникам спілкування систему знаків з якої вони обирають конкретні мовні засоби у залежності від мовної компетенції, власних цілей та намірів, знань про особливості комунікативної ситуації».
Отже, активізація пізнавальної діяльності передбачає озброєння студентів необхідними інструментами пошуку знань, що дозволяє досягти самого вищого творчого рівня діяльності, основою якого виступає творче мислення студентів.

Ответить

Вернуться в «Міжвузівський семінар 2013»