ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ ПРИ НАВЧАННІ МОВИ І ЛІТ

Ответить
root
Администратор
Сообщения: 176
Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45

ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ ПРИ НАВЧАННІ МОВИ І ЛІТ

Сообщение root » 17 ноя 2013, 20:59

асистент Тарасенко Т. В.
Мелітопольський державний педагогічний університет
імені Богдана Хмельницького

ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ МЕТОДІВ ПРИ НАВЧАННІ
МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

Оволодіння мовою сприяє формуванню вищого понятійного мислення та логіки, засвоєнню понять та ідей. Мова є найпотужнішим інструментом засвоєння загальнолюдських цінностей, виховання патріотизму та обміну культурами різних народів. Мoва – це дзeркалo, в якoму лінгвoкультурнa спільнoтa ідeнтифікує свoю нaціoнальну самoсвідомість. Існує також взаємозв’язок між мовою та історією країни. Різке збільшення контактів з іншомовними культурами сприяє проникненню великої кількості нових мовних одиниць, запозичень. Розвиток науки і техніки, процеси глобалізації у сучасному світі збагачують рідну мову різноманітними термінами та словами, що позначають нові реалії. Використання новітніх засобів комунікації, розширення зв’язків між країнами зумовлює необхідність оволодіння правилами мови і спілкування різних народів. Опанування вміннями спілкування мовою, що вивчається, розглядається як процес "вторинної соціалізації" учня, приєднання до культурних особливостей мовленнєвої поведінки носіїв мови, завдяки чому той, хто навчається оволодіває соціальними правилами вживання мови.
У літературній спадщині різних народів відображено культурні цінності, естетичні уявлення та ідеї, що існували в минулому, існують нині, і, напевно, будуть збережені у майбутньому. Окрім того, література є чинником спадковості культурних цінностей від покоління до покоління, каналом передачі інформації, механізмом навчання та виховання підростаючого покоління. Великий вплив на особистість учня мають фольклорні явища, країнознавчі аспекти, традиції та звичаї, відображені у художніх творах. При ознайомленні з літературою важливе значення має не стільки сприйняття учнями літературного твору, а співвіднесення викладених письменником думок з внутрішнім світом учнів. Художня література, не обмежена рамками простору і часу, виступає найпотужнішим інструментом емоційного впливу на особистість учня. Ще видатний педагог К. Ушинський відзначав надзвичайну важливість емоційної сфери людини у процесі навчання і виховання: "виховання, яке майже виключно турбується про освіченість розуму, робить в цьому випадку великий прорахунок, бо людина – більш людина тому, як вона почуває, ніж в тому, як вона думає". Окрім того, читаючи літературні твори, людина знайомиться з життям, побутом, звичаями представників різних епох і народів, акумулюючи культурний досвід людства і обираючи власні культурні пріоритети.
Для підвищення ефективності навчально-виховного процесу з філологічних дисциплін при підготовці і під час пояснення нового матеріалу доцільно застосовувати проблемний підхід, який значно підвищує інтерес студентів до питання, що розглядається. Проблемний підхід містить елементи бесіди і дозволяє викладачеві не просто подавати навчальний матеріал, а спонукати студентів до самостійного пошуку відповідей на питання лекції, що надає навчанню евристичного характеру і сприяє взаємній активності викладача і студента в межах суб’єктних відносин. При проведенні лекцій зі спецкурсу доцільно поєднувати бесіду з розповіддю та демонстрацією таблиць, схем, плакатів, відеофільмів тощо.
Ефективним є також використання таких методів навчання, як дискусія, метод проектів з використанням комп’ютерних програм, рольова гра. Дискусія (від лат. discussio – розгляд, дослідження) – це обговорення якогось спірного питання, проблеми. Важливою характеристикою дискусії є аргументованість. Широке впровадження групової дискусії в навчальний процес сприяє кращому засвоєнню програмного матеріалу, оскільки студенти самостійно здобувають знання, вирішуючи пізнавальні завдання. Основне завдання дискусії - виявлення існуючого різноманіття точок зору учасників на будь-яку проблему і при необхідності всебічний аналіз кожної з них. В методичній літературі виділяють кілька видів дискусій. Серед них "мозковий штурм", дебати, дискусії в стилі ток-шоу та ін. "Мозковий штурм" - це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішення, в якому шляхом вільного висловлювання враховуються думки всіх учасників. Всі учасники "мозкового штурму" мають змогу висловлювати власні думки повністю, оскільки на початковому етапі заборонені коментарії щодо правильності сказаного. Завдяки поданим ідеям в кінці виробляється колективне рішення поданої проблеми. Правильно організований мозковий штурм включає три етапи, серед яких: підготовчий , який включає постановку проблеми та відбір учасників штурму; етап генерації ідей, на якому заборонена критика думок інших; заключний, на якому відбувається групування, відбір, оцінка ідей і формулюються загальні висновки. Для проведення мозкової атаки зазвичай створюють дві групи, до яких входять учасники, які пропонують варіанти вирішення проблеми і члени комісії, які опрацьовують отримані від учасників дані. Дебати розуміють як обмін думками на різних зборах, засіданнях. Мета учасника дебатів - переконати інших у тому, що його підхід до рішення проблеми правильний. Проведення дебатів є ефективним засобом навчання учасників дискусії вмінню зрозуміло й логічно сформулювати свою позицію, віднаходити переконливі факти, слова та доводи на підтримку власної позиції. Наприкінці дебатів учасники дискусії повинні оцінити наслідки реалізації позиції супротивника. Дискусія у стилі телевізійного ток-шоу поєднує лекції та дискусії у групі. Група із 3-5-ти осіб веде дискусію на заздалегідь вибрану тему у присутності аудиторії, користуючись заздалегідь підготовленим матеріалом за темою. Глядачі висловлюють свої думки або ставлять запитання учасникам бесіди. Учасники дискусії розуміють механізм прийняття складних рішень, а викладач із великою точністю заносить у колонки переваги й недоліки кожного з них. У процесі дискусії у студентів формуються специфічні вміння і навички. Ситуація полеміки змушує їх якомога точніше формулювати свої думки, правильно використовуючи для цього поняття та терміни. Учні оволодівають прийомами доказової полеміки, піклуються про обгрунтованості своїх пропозицій, підходів до вирішення.
Дуже важливим при вивченні мови є оволодіння мовними засобами. Написання твору стимулює не тільки творчі здібності студентів, а й виступає ефективним засобом перевірки рівня їх професійної компетенції. Оскільки при написанні твору розкриваються здібності учнів щодо володіння писемним мовленням, для повного розуміння рівня їх мовленнєвої підготовки (особливо це стосується іноземних мов, де існують значні фонетичні відмінності від рідної мови), а також для оцінки невербальної поведінки учня доцільно використати таку форму роботи, як усну доповідь. Доповідь – це вид самостійної науково-дослідної роботи, в якій автор розкриває сутність проблеми, що досліджується, приводить різні точки зору, а також висловлює власні думки стосовно цієї проблеми. У процесі роботи над доповіддю необхідно підібрати й вивчити основні джерела за темою, скласти бібліографію, опрацювати й систематизувати відібраний матеріал, розробити план доповіді, підготувати висновки.
Ефективним засобом наближення навчальної роботи реального життя виступає метод проектів – система навчання, гнучка модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, завдяки розвитку її інтелектуальних можливостей, вольових якостей і творчих здібностей. Такий спеціально організований комплекс дій самостійно виконується студентамита завершується створенням продукту, що складається з об’єкта діяльності та його усної чи писемної презентації. В основу методу проектів було покладено педагогічні ідеї американського педагога і психолога, провідного представника філософії прагматизму Джона Дьюї. На його думку, вся діяльність учня повинна орієнтуватися на розвиток мислення, в основі якого лежить особистісний досвід. Різні погляди на сутність, значення, та класифікації проектів викладені у працях В. Гузєєва, О. Колесникової, Є. Полат та інших. М. Ткаченко визначає такі особливості проектних технологій:
- наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв’язання;
- практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;
- самостійна (індивідуальна, парана, групова) діяльність учнів;
- структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів);
- використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв’язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки.
Сутність проектної технології – у функціонуванні цілісної системи дидактичних засобів (змісту, методів, прийомів тощо), що адаптує навчально-виховний процес до структурних і організаційних вимог навчального проектування. Воно, в свою чергу, передбачає системне і послідовне моделювання тренувального вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження і розробку оптимальних шляхів вирішення проектів, їх неодмінний і публічний захист і аналіз підсумків упровадження. Метод проектів передбачає наявність освітньої проблеми, складність і актуальність якої відповідає навчальним запитам і життєвим потребам учнів; дослідницький характер пошуку шляхів вирішення проблеми; структурування діяльності відповідно до класичних етапів проектування; моделювання умов для виявлення навчальної проблеми.
Найперспективнішими видами проектної діяльності, з огляду на її потенціальні психолого-педагогічні можливості, є колективні міжпредметні чи надпредметні проекти, що не тільки виступають як інтегруючий фактор і фактор сучасної освіти, що не тільки систематизують знання, а й забезпечують максимальне його наближення до реальних потреб життя, творчої самореалізації, розвитку і конструктивної соціореалізації особистості студентів. Психолого-педагогічні можливості проектних технологій дуже високі. Автори згаданих праць наголошують, що використання методу проектів сприяє реалізації діяльнісного підходу у навчанні, застосуванню знань і умінь, здобутих під час вивчення фахових дисциплін на різних етапах навчання, інтеграції їх у процес роботи над проектом. Це забезпечує позитивну мотивацію й диференціацію в навчанні, активізує самостійну творчу діяльність студентів.
Метод проектів дає можливість викладачеві, спираючись на наявні в учнів знання, уміння і навички, їх індивідуальні здібності, ставити перед ними творче пошукове завдання, консультувати їх діяльність, оцінювати і використовувати в навчальному процесі її результати. Педагогічна функція проектів полягає в індивідуалізації навчання, збільшенні обсягу знань, стимулюванні студентів до використання творчих методів пізнання. Розвивальний ефект методу проектів виражається підвищенні пізнавального інтересу студентів, в оволодінні дослідницькими методами мислення, в умінні мислити системно і комплексно, самостійно виявляти потреби в інформаційному забезпеченні діяльності, прагненні опановувати нові знання і застосовувати їх на практиці.
Ефективним методом мовної освіти є рольова гра. Це цілеспрямована організація навчально-ігрових взаємодій, яка спонукає до пізнавальної активності, сприяє становленню самостійності у мисленні та діяльності. Сутність ділової гри полягає в ігровому моделюванні основних видів діяльності, спрямованих на відтворення та засвоєння професійного досвіду, внаслідок чого відбувається актуалізація й трансформація знань в уміння та навички, накопичення досвіду особистості та її розвиток. У зарубіжній педагогіці термін "рольова гра" поєднує вправи, що імітують рольове спілкування; форми розігрування коротких сценок; усне навчальне завдання, що включає інсценування ситуації для розв’язання певної навчальної проблеми; прийом вільної імпровізації учня в рамках заданої ситуації; форму практичного заняття, що являє собою прогнозування та імітацію реальних ситуацій. Великою популярністю при вивченні іноземних мов користується метод інтенсивного навчання Г. Китайгородської, в основу якого покладено виконання значної кількості граматичних, лексичних, фонетичних вправ у формі рольової гри за короткий проміжок часу. В основу цього методу покладено принципи особистісного спілкування, ігрової організації, колективної взаємодії, а його використання дозволяє подолати психологічні труднощі, що виникають при вивченні іноземних мов. Рольова гра має соціальну сутність і моделює реальне життя. Її використання сприяє розвитку уяви і творчих здібностей.

Ответить

Вернуться в «Міжвузівський семінар 2013»