Конференции

форум конференций МГПУ
Текущее время: 19 окт 2017, 04:06

Часовой пояс: UTC + 2 часа




Начать новую тему Ответить на тему  [ 1 сообщение ] 
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения: ПРОБЛЕМИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПРОКУРАТУРИ
СообщениеДобавлено: 11 фев 2014, 16:36 
Не в сети
Администратор

Зарегистрирован: 19 апр 2011, 10:45
Сообщения: 176
УДК343.163(091)(477)

ПРОБЛЕМИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПРОКУРАТУРИ : НАУКОВИЙ ПІДХІД

Ольга Шаповалова

Науковий керівник – канд. юр. наук, доцент Гапотій Віктор Дмитрович

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Б. Хмельницького

Згідно з Конституцією України, прийнятою 28 червня 1996 року, прокуратура – це самостійний централізований орган державної влади, який діє в системі правоохоронних органів і є складником цієї системи. Сьогодні актуальності набуває проблема реструктурізації системи прокуратури, оскільки проведення реформи в судовій, правоохоронній та правозахисній сферах в Україні потребує розв’язання низки правових і організаційно-управлінських проблем.
На жаль, заходи щодо реформування судової влади в Україні, розпочаті ще в 1992 року, не сприяли якісним позитивним зрушенням в системах судоустрою та судочинства через їх непродуманість, непослідовність і фрагментарність.
Це стосується й новоствореної адміністративної юстиції, на яку суспільство та окремі громадяни покладають великі надії щодо захисту прав і свобод, а також законних інтересів від свавілля владних структур. Через судове прикриття рейдерських атак на суб’єкти підприємництва здійснюється масштабний переділ власності.
Спостерігається протиправне втручання судів загальної юрисдикції найнижчого рівня в діяльність вищих органів державної влади: Президента України та Верховної Ради України.
Небезпечних масштабів набула корумпованість прокурорського корпусу. Незважаючи на спроби головних представників прокурорської співдружності зменшити масштаби хабарництва та інших зловживань у прокуратурі, поширення таких фактів викликає все більше занепокоєння української громадськості та засудження європейської співдружності. Можна стверджувати, що корупція прокуратури сприяє підвищенню показників корумпованості в країні, висуваючи її за цим показником на одне з перших місць серед інших держав.
У той же час спостерігаємо урізноманітнення способів протиправного впливу й навіть тиску з боку як центральних, так і регіональних та місцевих органів влади, депутатів усіх рівнів тіньових підприємницьких структур і представників злочинного середовища, недобросовісних журналістів тощо.
Матеріально-фінансове забезпечення системи прокуратури постійно відстає від її реальних потреб, що також негативно впливає на її незалежність і стан загалом. Звичайно, не можна заперечувати, що за роки незалежності в її організації та діяльності сталися значні позитивні зрушення. Це, зокрема виявилося в тому, що діяльність прокуратури в її сучасному вигляді перебудовано з переважно каральної на правозахисну. Тому вона продовжує відігравати провідну роль в організації боротьби зі злочинністю, координувати діяльність правоохоронних органів.
У процесі реалізації функцій прокуратури спостерігається ще чимало проявів безпринципності, формалізму та бюрократизму, порушень працівниками прокуратури службових обов’язків і зловживань із їхнього боку. Потребують суттєвої демократизації внутрішньослужбові відносини в прокурорській системі, а також усунення фактів грубого адміністрування й навіть свавілля з боку керівників органів прокуратури до підлеглих.
Важливим аспектом реформування прокурорської системи є її наближення до найкращих європейських зразків у процесі входження України в загальноєвропейський правовий простір. Однак, при цьому потрібно враховувати попередній історичний досвід України й конкретні умови, у яких перебуває сучасне українське суспільство.
Дискомфорт у діяльність органів прокуратури вносять заклики деяких структур Ради Європи під надуманими приводами ліквідувати прокурорський нагляд за додержанням норм законів. Це питання, по суті, перетворилося на проблему захисту не тільки національного престижу, а й національної безпеки. В умовах перехідного періоду, особливо зараз, коли Україна відчуває наслідки економічної кризи й загострення соціальної напруги, збереження прокурорського нагляду продовжує залишатися важливою гарантією забезпечення законності та зміцнення правопорядку.
Прокуратура України – це самостійний централізований орган державної влади, який діє в системі правоохоронних органів і є складником цієї системи. Прокуратура не підпорядковується ні законодавчій, ні виконавчій чи судовій влади, оскільки її діяльність не залежить від будь-якої гілки влади, сформованої в державі відповідно до Конституції України 1996 року. Нині прокуратура – це багатофункціональна державна структура з чітко визначеними функціями в різних сферах життєдіяльності країни (наприклад, здійснення нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів в Україні). Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами, державними комітетами, відомствами, іншими органами державного і господарського управління та контролю, урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Основні завдання прокуратури України сформовані у ст. 4 Закону України «Про прокуратуру». Відповідно до цієї статті діяльність органів прокуратури спрямована на всебічне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:
1) закріплених Конституцією незалежності України, громадського та державного порядку, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень;
2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини і громадянина;
3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад народних депутатів, органів територіального громадського самоврядування .
Необхідно відзначити, що завдання прокуратури як органу, що здійснює нагляд за додержанням законів, сформульовані в статті 4 Закону України «Про прокуратуру», носять загальний характер: вони конкретизуються в рамках окремих галузей нагляду: нагляду за застосуванням та дотриманням законів (ст. 19 Закону); нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове слідство (ст. 29 Закону); нагляду за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ст. 44 Закону); при підтримці державного обвинувачення й представлення інтересів громадянина або держави в суді (ст. 34 Закону).
У правовій державі діє принцип верховенства закону, відповідно до якого суспільні відносини регламентуються, насамперед, актами вищої юридичної сили – законами. У зв’язку з цим на прокуратуру покладається завдання нагляду за тим, щоб усі інші нормативні та індивідуальні акти органів і посадових осіб, на які поширюється компетенція прокурорів, відповідали законам, і щоб усі юридичні та фізичні особи неухильно дотримувалися їх. Діяльність прокуратури спрямована на зміцнення правопорядку, тобто забезпечення такого стану суспільних відносин, який би відповідав чинному законодавству. На затвердження верховенства закону спрямована не тільки наглядова, але й інша діяльність прокуратури (розслідування злочинів, підтримання державного обвинувачення, участь у розгляді в судах цивільних справ і справ про адміністративні правопорушення, участь у розробці заходів щодо попередження правопорушень, робота з удосконалення та роз’яснення законодавства). Прийнята 28 червня 1996 року Конституція України закріпила положення, принципи діяльності, функції прокуратури в розділі VII (статті 121-123). Так, відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Однак, минуло більше 9-ти років із дня прийняття Конституції України, а в державі так і не були створені спеціалізовані органи, що виконували б ці функції. Замість того, щоб привести реформування системи правоохоронних органів у відповідність із європейськими стандартами, Верховна Рада України приймає Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року, за яким стаття 121 доповнюється пунктом 5 такого змісту: прокуратура здійснює «нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами», тобто підганяє норми Конституції під ст. 19 Закону «Про прокуратуру».
Україна, приймаючи цей закон, робить крок назад у минуле, коли в радянські часи прокуратура була створена як наддержавний монстр, який отримав безмежні повноваження контролю над людьми й усіма державними інститутами, що діяли в країні, який був підконтрольний лише партійним органам. До чого це призвело, вітчизняній історії відомо.
КИЇВ. 21 вересня. УНН. Президент України Віктор Янукович підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури». Про це УНН повідомили у прес-службі Глави держави.
За словами Радника Президента України, керівника Головного управління з питань судоустрою АПУ Андрія Портнова, зазначений закон містить положення, спрямовані на оптимізацію та скорочення повноважень органів прокуратури.
«Підписаний Главою держави закон позбавляє прокуратуру права вносити приписи та протести, прийняття яких вимагало від фізичних і юридичних осіб безумовного та невідкладного виконання вимог прокурора. Після набрання чинності положень цього акта зупинення підприємницької діяльності з ініціативи прокурора може бути здійснено лише за рішенням суду. Така процедура дасть змогу запровадити змагальний судовий порядок у відносинах між прокурором і суб’єктом підприємницької діяльності. Запропонований підхід матиме позитивні економічні наслідки, оскільки зменшуватиме вплив органів прокуратури на ведення господарської діяльності», – наголосив Радник Президента.
А. Портнов також зазначив, що «норми цього закону вимагають, щоб повноваження прокурора щодо виявлення порушень закону здійснювалися виключно після ухвалення мотивованої постанови, з чітким наведенням підстав для їх здійснення. Передбачений законом обов’язок надання такої постанови особі, стосовно якої здійснюється перевірка, й закріплене за нею право на оскарження цієї постанови в суді, також сприятиме посиленню судового контролю за діяльністю органів прокуратури», – додав він.
«Разом із тим Президент вважає, що цей крок є важливим, але недостатнім для завершення реформи прокуратури. Тому під керівництвом Глави держави продовжує свою діяльність робоча група, яка має подати на розгляд парламенту пропозиції, які дадуть можливість системно та докорінно реформувати прокуратуру. Подальші напрацювання обов’язково будуть направлені на експертизу до європейських інституцій», – підкреслив Радник Президента України. Він відзначив, що реформа системи правоохоронних органів в Україні буде продовжуватися.
Наприкінці статті зазначимо, якщо Україна проголосила курс на інтеграцію з Європою, то необхідно привести норми та стандарти внутрішнього життя українського суспільства у відповідність із європейськими. Одним із важливих складників цього процесу є реформування діяльності прокуратури. Дотепер остаточно не зрозуміло: чи є прокуратура окремим органом державної влади чи все-таки належить до якоїсь із гілок влади. Це створює загрозу порушення принципу розподілу повноважень влади. Це та інші не менш важливі питання розглядатимуться законодавчим органом державної влади – Верховною Радою України. За нею буде й остаточний вибір: нічого не змінювати й залишити все, як є, або ж обрати шлях реформування.

Література:
1. Гель А. П. Судові та правоохоронні органи України / Гель А. П., Семаков Г. С., Кондракова С. П. — К. : МАУП, 2004. — 272 с.

2. Закон України «Про прокуратуру» // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1789-12. — Назва з екрану.

3. Конституція України. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр. — Назва з екрану.

4. Новий проект про прокуратуру // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=pu ... _t=rec&id=
126838. — Назва з екрану.

5. Судебные и правоохранительные органы Украины: учебное пособие / Васильев А. С., Иванов В. В., Корчевная Л. А. [и др.]; под ред.: А. С. Васильева, Е. Л. Стрельцова. — Харьков : Одиссей, 2002. — 320 с.



Довідка
Шаповалова Ольга Валентинівна – студентка 2-го курсу, спеціальність «Соціальна педагогіка та практична психологія», навчально-науковий інститут соціально-педагогічної та мистецької освіти Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ 1 сообщение ]